До табу на «фету», «коньяк» і «шампанське» – кілька років. Як викручуються українські виробники

Незабаром в Україні вперше зареєструють продукти з географічним зазначенням. Серед них – «мелітопольська черешня», «гуцульська бриндза», «херсонський кавун», «закарпатський мед» та кілька інших. Це означає, що мед можна буде легально назвати закарпатським, якщо бодай один з етапів його виробництва справді відбувається на Закарпатті.

В ЄС така практика існує давно. Вона захищає товари від підробок, а ще надає їм автентичності та статусу національного надбання. Зокрема, є:

• PDO (protected designation of origin) – захищене найменування місця походження. Таке, до прикладу, мають сир фета й шампанське. Щоб назвати сир фетою, його виробництво повністю має проходити на вказаній території.
• PGI (protected geographical indication) – захищене географічне зазначення для їжі та вина, а також GI (geographical indication) для спиртовмісних напоїв та ароматизованих вин. Тут досить, щоб на зареєстрованій місцевості відбувався хоча б один з етапів виробництва. Статус PGI має коньяк.

Називати продукти географічними зазначеннями мають право лише виробники, які зареєстрували його. Загалом у ЄС існує понад 3500 PGI.

Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна долучилася до захисту географічних значень. Уже більше 5 років українські виробники не можуть використовувати деякі назви. Однак на 3 види сирів і 12 видів алкоголю нам зробили відстрочку. 

До 2023 треба перейменувати фету, пармезан і рокфор. До кінця 2025 – цілий алкогольний кошик:

• Шампанське;
• Коньяк;
• Мадейра;
• Порто;
• Херес;
• Кальвадос;
• Граппа;
• Аніс Português;
• Арманьяк;
• Марсала;
• Малага;
• Токай.

Згодом українські товари з такими назвами повинні зникнути з полиць магазинів. Видання «Економічна правда» розпитало вітчизняних виробників, як вони до цього готуються, чи змінюють назви продуктів і скільки це коштує. AIN.Business переповідає головне.

Бренді, набіл та ігристе вино

З погляду обсягів на ринку, коньяк, шампанське та фета – виклик №1. Їхнім ребрендингом займався проєкт «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні», що працював з осені 2017 до весни 2021 за кошти ЄС.

У результаті «шампанське» замінили на «ігристе вино», «коньяк» – на «бренді», а для розсільного сиру розробили бренд з власною концепцією і назвою «набіл».

Пармезану й рокфору альтернативу не придумали, а інші алкоголі зі списку в материковій частині України практично не виробляються.

Хто за – хто проти

Від грецької «фети» вже відмовилося 6 асоціацій, які підписали відповідний меморандум. Найлегше перехід дався малим крафтовим виробникам, які вигадують сирам свої «імена».

Більшість великих підприємств може безкоштовно використовувати торгову марку «набіл», але не всім вона до вподоби. Голова об’єднання «Спілка молочних підприємств України» Вадим Чагаровський пояснює, що це слово в Україні не використовують. Щоб продукт був впізнаваним, виробники вживатимуть спільнокореневі з фетою назви. На його думку, штрафів за це не буде. 

Виробники алкоголю в основному негативно ставляться до заборони використовувати назви географічних значень, зауважив Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром» (серед її учасників – Shustoff, Inkerman, «Тиса»). 

Водночас компанія «Артвайнері» (торгові марки «Артемівське», «Крим» тощо) уже замінила «шампанське» на «ігристе вино». Більшість напоїв адаптувала і «Престиж-групп» (торгові марки «Французский бульвар», Odessa, Odessa Prestige).

Загалом українського «шампанського» у магазинах сьогодні не зустріти, а от поруч з бренді ще стоїть вітчизняний коньяк. 

Скільки це коштує

ЄС обіцяв відшкодувати українським підприємствам витрати, пов’язані зі зміною «фети», але кошти пішли на розробку та реєстрацію «набілу».

За нову технічну документацію та зміну пакування виробникам доведеться платити з власної кишені. Це близько 200 000 грн на компанію, підрахували в «Спілці молочних підприємств».

Про компенсації для виробників алкоголю поки нічого невідомо. ЄС не зобов’язаний їх надавати, але все залежить від переговорів. 

З іншого боку, директор «Престиж-групп» Олександр Корнієнко запевняє, що це не глобальні суми для компаній. Набагато важливіше, щоб споживач прийняв зміни та зрозумів, чому «коньяк» став «бренді». До того ж на продажі більше впливає не зміна назви, а навала імпортних товарів не найвищої якості. За однакової ціни покупець частіше обирає закордонний напій.