«Пошиття однієї сорочки триває до 9 місяців»: як працює бренд етноодягу Khrystyna Rachytska

Khrystyna Rachytska – український бренд, що створює сучасний одяг на основі автентичного народного вбрання, а також аксесуари ручної роботи. Майстерню заснувала дизайнерка Христина Рачицька, яка з дитинства захоплюється українським народним строєм. У своїх виробах вона поєднує традиційні техніки, як-от гладь, лиштва, мережки, пікування, стебнівка, з сучасними трендами. 

Бренд працює з 2016 року та має шоурум при майстерні у Львові. Проте географія продажів не обмежується Україною: Христина презентує вишиті сорочки й за кордоном, зокрема у США. Зараз вона має від 10 продажів сорочок на місяць, а ціни на вироби стартують від $700.

В інтерв’ю AIN.Business Христина Рачицька розповіла, як її дипломна робота з академії мистецтв дала початок власній майстерні, чому вона фокусується саме на ручному виробництві та ставить творчість і відродження культурної спадщини вище за бізнес-показники.

Важливість родинної спадщини

Христина Рачицька зростала у сім’ї музикантів і лікарів, та вся родина пророкувала їй музичне майбутнє. Проте замість музичної школи дівчина обрала художню. Вона пригадує, що з четвертого класу зацікавилося мистецтвом і відчула бажання створювати красиві естетичні вироби.

«Мене вражає, як українські жінки на зламі XIX-XX століть створювали не просто одяг, а справжні витвори мистецтва. У них було обмаль вільного часу, до того ж вони не мали ні профільної освіти, ні освітлення у хатах, ні навіть окулярів. Але українки своїми руками виробляли шедеври — мене це надихнуло опанувати традиційні техніки та спробувати створити щось своє», — розповідає Христина. 

За її словами, головними драйверами на шляху до опанування професії стали потяг до естетики та вроджена педантичність, які змусили підійти до справи з усією серйозністю та увагою до деталей. Після художньої школи Христина вступила до коледжу легкої промисловості, де навчилася конструювати одяг. А потім закінчила Львівську академію мистецтв. 

Під час навчання дизайнерка збирала старовинні етнічні речі та досліджувала, як вони пошиті. А також багато практикувалася, зокрема шила на замовлення і навіть робила дипломні роботи для студентів академії. 2012 року захистила диплом, присвячений вишивці Поділля, і з виробами цієї колекції поїхала у Київ на конкурс молодих дизайнерів «Погляд у майбутнє», де здобула перемогу. З цього розпочалася її незалежна творча діяльність.

«У моєї прабабусі було семеро дочок, але у нашій сім’ї не збереглося жодної вишитої сорочки. Моя родина була змушена обміняти їх та інші коштовні вироби у часи Другої світової, щоб вижити й прогодувати дітей. Ця історія повернула мене до проблематики сьогодення: у багатьох українців відібрали родинну спадщину, яку можна передати нащадкам. Я зрозуміла важливість та вартісність цих речей і вирішила, що буду їх створювати», — ділиться Христина Рачицька.

Виробництво з акцентом на ручній роботі

До 2016 року Христина працювала сама. Коли перестала справлятися з обсягом замовлень, взяла перших помічниць та заснувала бренд. Зараз у її майстерні у Львові працює майже 40 людей: здебільшого це технологи з пошиття виробів і вишивальниці.

«У мене не було початкових інвестицій, все розвивала з нуля. Першу швейну машинку та якісну праску мені подарували батьки. А потім виконувала замовлення та поступово нарощувала виробничі потужності», — пригадує героїня. 

Обладнання майстерні дозволяє виготовляти близько 20 речей одночасно. Строки пошиття одного виробу залежать від кількості вишивки, яка робиться виключно вручну. Так, виробництво однієї вишитої сорочки триває від двох тижнів до дев’яти місяців. Зазвичай протягом тижня майстрині встигають створити два-три вироби. 

«Кожний наш виріб існує щонайбільше у кількох екземплярах. Мені цікаво не повторюватися, а постійно робити щось нове, залишати максимальний простір для творчості. Водночас для мене важливо зберігати традицію ручної роботи, а в масовому виробництві ми не зможемо робити ручну вишивку», — наголошує засновниця бренду.

Ціни на вироби Khrystyna Rachytska — у середньому від $700 до $2200. Щомісяця майстерня має від 10-15 продажів. За словами Христини, найбільший попит — на жіночі та чоловічі сорочки. Трохи менша частка продажів припадає на вишиті сукні та верхній одяг. 

Вся сировина — з Італії

При створенні одягу та прикрас Христина Рачицька надихається автентичними зразками з різних регіонів України. У своїх виробах вона використовує ті матеріали, що були доступні нашим пращурам: льон, шкіра, сукно, деревина, пір’я, коноплі, а також корали та перламутр. 

Як зазначає героїня, всю сировину для виробництва — від тканини до ґудзиків — бренд закуповує в Італії. При цьому нерідко буває, що італійське мереживо було створено з українського льону та конопель. 

«Я вибираю найкращу сировину та найдорожчі матеріали, хоча це і не завжди доцільно з погляду бізнесу. Коли вишивання триває тижнями, ми вкладаємо у виріб стільки фізичних, моральних і навіть енергетичних ресурсів, що я просто не можу економити на якості речей — це б знівелювало цінність нашої праці», — пояснює дизайнерка.

Вона підкреслює, що бренд Khrystyna Rachytska — це не зовсім про бізнес у звичному розумінні цього слова. На першому місці стоїть відродження культурної спадщини, збереження традиційних технік та орнаментів. Питання прибутків — другорядне.

У планах — етнопростір у Львові

Христина зізнається, що ніколи не шукала клієнтів спеціально: вони з’являються органічно. 70% продажів припадає на інтернет: Instagram та Facebook.

«Більшість наших клієнтів — жінки віком 30-45 років. Це люди з різними статками: деякі купують уже кільканадцяту сорочку, а деякі роками збирають гроші на один виріб. Проте їх об’єднує те, що вони цінують своє походження та цікавляться не матеріальними багатствами, а речами, які матимуть значення і за десятки років та будуть цінними для їхніх дітей та онуків», — розповідає засновниця бренду.

За її словами, з початком повномасштабної війни серед клієнтів збільшився відсоток українців, які проживають за кордоном. Також цікавість до українських традицій з’явилася з боку європейців та американців.

Проте Христина наголошує, що її місія — не стільки знайомити з Україною світ, скільки пробуджувати інтерес українців до своїх коренів. Зокрема, тих, хто багато років живе в еміграції.

«Нещодавно у нас був тур Америкою, ми провели три великі покази. Американці пропонували мені розвивати бізнес у США, адже це було б перспективно. Але наразі я відмовилася — хочу будувати бренд насамперед вдома. Попри повномасштабну війну та супутні ризики, ми вкладаємо ресурси в Україну. Так, зараз готуємося до відкриття етнопростору у Львові, де можна буде подивитися всі вироби наживо», — ділиться Христина Рачицька.