Дерева держави проти дерев підприємця: кейс Станіслава Завертайла, Honey

Станіслав Завертайло, співласник та СЕО київських закладів Honey та «Завертайло», опублікував в своєму Instagram пост, який описує ситуацію, що сталася із «Київзеленбудом». В ньому, зокрема, йдеться про бажання підприємця замінити хворі дерева біля одного з Honey, відповідний запит державному органу, тишу у відповідь, думки про хабар, і кінцеве самостіно-прийняте рішення. Публікуємо кейс без змін з дозволу Станіслава Завертайла.

Коли відкривався Хані на Ярославовому Валу, я мріяв, що саме там зроблю літню терасу. Схожу на ті, які я бачив на вулицях Парижу. Стільці, столи і зелень.

Головним елементом мали стати дерева, які росли навпроти закладу, аби утворювати затишок і затінок. Однак з першого погляду мені здалося, що вони хворі. Дві липи мали дивне мікролисття, в червні воно жовкло, а в жовтні для них приходила весна.

Я вирішив поспостерігати, але про всяк випадок викликав садівника і удобрив їх. Так я спостерігав три роки, нічого не відбувалось і будь-які наші дії нічого не змінювали. Догляд і полив були марні.
Кожен рік хибні очікування і надія, що от-от ці дерева виростуть. Ще рік. Де весна, осінь — результат той самий.

І ось, нарешті, ми знаходимо класних садівників, які замість того, щоб знову розповідати, що вони єдині зараз все зроблять, просто констатують, що дерева хворі. Всередині немає живої частини і омріяного затінку ніколи не буде. Відтоді я вирішив будь-що замінити їх.

Звісно я почав діяти як порядний підприємець. Ми звернулися до Зеленбуду з запитом про заміну.
Ну як звернулись. Звертались протягом декількох років, кожну весну і осінь. Благали замінити, або надати дозвіл, аби ми все зробили. Нічого. Результата ніякого. Запит за запитом і тиша.

Потім нам порадили написати офіційного листа і там бляха почався просто адський шлях. Документ підтверджуючий, що дерева хворі тільки чого вартий. Після цього я вперше задумався про хабар. Мене нудить від таких думок! В менеджерів була задача заангажувати когось та «порішати» дозвіл на заміну дерев. І що? НІ-ФІ-ГА.

Я опустив руки. І тут трапилось 24 лютого 2022. В голові і сприйнятті світу змінилось все.

Відкрити Хані на ЯрВалу ми наважились в кінці березня, після великої кількості прохань від гостей. перше, що я зрозумів – я більше не можу дивитись на ці хворі дерева. Я хочу змін. Треба діяти. Дерева викопали з самого ранку.

Змінили повністю землю. Ями підготували спеціальним чином. Обрали найкращі і великі дерева в пітомнику за Києвом. Ледве їх доставили, бо важко було знайти велику машину і головне –пояснити на блокпостах нафіга ми тягнемо дерева в Київ.

Посадили, дерева взялися рости. В перше ж літо затінок був більший, ніж давали хворі попередні дерева. В кінці серпня листя поблікло і стало частково опадами, я ледве не вмер. Терміново садівники! Константували, що всі дерева в місті хворіють, їх обробили спеціальним розчином і вони одужали за тиждень. Тепер обробляють їх просто за замовчуванням.

Зараз друге літо. Дерева виглядають чудово і вже наступного року будуть давати чудовий затінок і прикрашати Ярославів вал. Ще пунктик тепер є, що я посадив дерева в центрі Київа і можливо, коли вже мене не стане, вони будуть дарувати місту відчуття затишку.

Мої висновки з цього:

• більшість державних алгоритмів взаємодії з містом/містянами/бізнесом неможливо застаріли і відірвані від сьогодення;
• підприємці можуть бути відповідальними і робити важливі речі для міста, головне – потім доглядати за цим, що як на мене іноді навіть важливіше;
• очікувати, що після корисних справ для міста в тебе буде діалог з державними організаціями не варто, навіть навпаки – є тепер кого жахати за будь-що.
• Ще з цікавого, що насього дні в нас є нарешті контакт з людиною всередині Зеленбу да, яка оцінила наше прагнення доглядати за прилеглою територією і навіть суттєво допомогла з деяких питаннях озеленення. Це прямо скарб.
• А Іра, найкраща фея озеленення і завдяки їй у нас є дерева.