Чи законно використовувати зображення історичних будівель в комерційному мерчі — розбір з юристом

AIN.Business звернув увагу на обговорення в мережі про законність використання зображення історичних будівель в комерційному мерчі. Зокрема, все більше з’являється комерційного мерча з «Будинком із зіркою», що находиться в столиці на вулиці Хрещатик, 25.

Ми обговорили кейс з юристом та партнером Mentors Law Firm Максимом Поповим, який запустив окремий проект, що розповідає про судові процеси відомих брендів щодо інтелектуальної власності Fashion Law. Максим, зокрема, пояснив, чи законно використовувати зображення будинку, чи діє на нього право власності та авторське право, і чи потрібно отримувати дозвіл на використання у комерційних цілях.

---

Авторське право

Твори архітектури, містобудування та садово-паркове мистецтво визначені в законі як обʼєкти авторського права. Звісно, не кожний твір є таким об’єктом, бо для цього він має бути оригінальним та створеним в результаті творчості. Тому оригінальний будинок буде охоронятися авторським правом, а якась звичайна панелька може не вважатися обʼєктом авторського права.

Максим Попов зазначив, що авторське право не залежить від права власності на матеріальний об’єкт. Тому не важливо, хто є власником будинку або в кого цей будинок на балансі, важливо — хто автор дизайну та в кого є права.

В авторському праві існує така концепція як «свобода панорами»:

• Ця концепція дозволяє створення зображень будівель та скульптур, які перебувають у громадських місцях, без необхідності отримання дозволу.
• Деякі країни мають повну свободу панорами, інші часткову, а деякі взагалі не мають такої концепції.
• В Україні донедавна не було свободи панорами. Однак після змін в законі «Про авторське право та суміжні права» ця свобода, хоч і часткова, зʼявилась.
• Тепер українське законодавство дозволяє без дозволу та безоплатно створювати зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях. Дозволено також подальше використання таких об’єктів, за умови, що такі дії не мають самостійного економічного значення.
• Але при цьому обовʼязково потрібно зазначати автора твору та джерело запозичення.

Отже, для комерційного використання зображень творів архітектури, такого як продаж футболок, дозвіл отримувати потрібно.

Про права на твір

У кожного твору є автор — це той, хто його створив творчою працею: скульптор, архітектор, дизайнер, художник тощо.

• Правами розпоряджається або автор або правовласник, якщо автор передав ці права.
• Наприклад законом «Про архітектурну діяльність» встановлено, що якщо об’єкт архітектури створено на замовлення, то майнові авторські права належать творцеві та замовникові спільно.
• Аналогічна ситуація, якщо об’єкт архітектури створено в рамках трудового договору.
• Однак в обох випадках сторони можуть узгодити інші умови, наприклад, що архітектор передає усі майнові авторські права замовнику.
• В цьому випадку дозвіл потрібно отримувати не в автора, а у правовласника (замовника) і лише замовник може забороняти використання обʼєкта авторських прав.

Схожа судова справа

• Автор скульптури на Майдані Незалежності у Києві позивався до підприємців, які продавали усіляку продукцію із зображенням скульптури.
• Суд встановив, що скульптура була створена на замовлення Київської міської державної адміністрації й саме їм належать майнові авторські права.
• Тому автор скульптури не може забороняти продаж продукції.

Суспільне надбання

Суспільне надбання стосується сучасних творів архітектури. Майнові авторські права діють все життя автора та 70 років після його смерті. Після сплину терміну твір переходить у суспільне надбання і його можна використовувати майже вільно і без сплати винагороди.

Однак, як зазначає Максим Попов, такі правила діють не у всіх країнах. Наприклад, в Італії є спеціальне законодавство, яке забороняє використання важливих культурних творів без дозволу незалежно від того, чи сплив строк дії авторських прав.

Нещодавно італійський музей Академія судився з журналом GQ Italia через зображення статуї Давида на обкладинці. Суд підтвердив, що журнал мав отримати дозвіл у музею, й зобовʼязав журнал сплатити 50 000 євро компенсації.

Мерч із «Будинком із зіркою»

«Будинок із зіркою» знаходиться у Києві на вулиці Хрещатик 25. Це 15-ти поверхова будівля, яку збудували у 1954 році. Архітекторами будівлі є А. Добровольський, О. Малиновський, П. Петрушенко, а інженером — І. Скачков.

Користувачка мережі, яка побажала залишитися анонімною, зазначила у своєму дописі, що з’являється все більше комерційного мерча з «Будинком із зіркою». Її зацікавило, чи законно це роблять бренди.

Максим Попов зазначає, що аби зрозуміти, чи потрібно отримувати дозвіл на використання зображення цієї будівлі в комерційних цілях потрібно:

• Спочатку вирішити, чи достатньо цей будинок оригінальний, щоб вважатися об’єктом авторського права. Припустім, що так.
• Далі нам потрібно дізнатися, хто автор дизайну будинку. Припустімо, що це архітектор Добровольський одноосібно (а не колектив авторів) і він нікому не передав майнові права.
• Строк дії майнових авторських прав все життя автора + 70 років після смерті. Добровольський помер у 1988 році, то ж твір не перейшов у суспільне надбання, а правами розпоряджаються його спадкоємці.
• Дозвіл потрібно отримати у його спадкоємців.

Проте, кому належать права на цю будівлю, нам достеменно не відомо. Як висновок, щоб використовувати зображення «Будинку із зіркою», потрібно знайти правовласника і взяти в нього дозвіл.

Також не потрібно забувати, що якщо для мерчу використовують фотографію будівлі, потрібно отримати дозвіл у фотографа, що зробив цей знімок.