Ресейл по-київськи: як у садибі на Золотоворітській з’явилися арт-секонди
В сотні метрів від Золотих воріт у Києві є нічим непоказова двоповерхова будівля, що виглядає як садиба XIX століття. Взагалі так і є — колись в ній жив надвірний радник Іван Іваницький, але останніх кілька років — це відома локація, де є концептуальні магазини та секонд-хенди.
Речі тут не продають на вагу, як в звичних ресейл-спотах, навпаки: є брендові ексклюзиви за багато тисяч, унікальні аксесуари 80-х років, а також невживаний дизайнерський одяг та взуття.
Атмосфера дійсно заворожує: кожний магазин оформлений у власному стилі, а графіті в коридорах та канабіс-шопи поєднуються з бюстом Тараса Шевченка і вітражами. Хоча заходять сюди в основному ті, хто знає, куди йти, у будівлі майже завжди є відвідувачі. Редакція AIN.Business розповідає про садибу, яка перетворилась на шопінг-спот для киян.
За Іваницького і Крауса
Сам двоповерховий маєток з’явився приблизно у 1884 році та зазнав ряд трансформацій. Спочатку він належав священнику та мав перший кам’яний, а другий дерев’яний поверхи. Власне, там священник з сім’єю не жили, а здавали будинок в оренду, аж поки під кінець XIX століття його не викупив надвірний радник Євген Васильович Іваницький, який викладав у Києво-Софійському чоловічому духовному училищі. На його честь і називали місцину — садиба Іваницького.
Проте так, як зараз, будівля стала виглядати тільки у 1894 році, коли київський архітектор Андрій Краус (той самий, який став автором замку Ричарда Левове Серце на Андріївському узвозі) створив проект. В результаті два поверхи обклали цеглою та зробили прибудову з боку двору. Фасад декорували у стилі еклектики, оздобили золотою ліпниною та елементами пізнього бароко, навіть невеличким декоративним фонтаном.
Зараз це осередок творчості, стилю та самовираження зі своїми резидентами та впізнаваними атрибутами. На вході одразу зустрічають точка з кавою та чаєм, охоронець і зручна навігація за поверхами. Перше, що впадає в очі — неймовірної краси вітражі. Видно, що особняк потребує серйозного ремонту, проте резиденти своїми силами намагаються покращити та прикрасити простір.
Перший поверх
На першому поверсі є вінтажні магазини і сучасні секонд-хенди, а також знаходяться офіси креативного відеопродакшену Cofounder.studio та компанії Zvitmarket, яка займається сервісами та програмами для бухгалтерії і бізнесу. До речі, про засновника першого проекту Никиту Мекензіна резиденти садиби відгукуються як про чуйного, доброго та дружнього сусіда, який працює крім іншого талісманом спільноти.
Крім того, там же знаходиться шоурум бренду m1r, який заснувала українська ілюстраторка та дизайнерка Мирослава Шевченко. Ви могли чути про цей проект, коли у травні 2022 року дівчина створила сукні з такої тканини, що і простирадла «Укрзалізниці». Тоді 20% з продажу бренд віддавав на допомогу родинам, які постраждали від війни.
Як зазначають самі резиденти, хоч у будинку і є якась адміністрація, магазини і секонд-хенди «заселяються» дещо хаотично. Спочатку на місці сторів знаходилися офіси різних компаній, а потім поступово люди стали притягувати людей, коридори будинку перетворювалися в своєрідну галерею сумісної творчості проектів, а простір — на місце, куди люди приходять за чимось особливим. Резидентами стали ідейні та натхненні креативники, а не просто орендарі. Проте тепер і черга на оренду якоїсь навіть маленької кімнати у садибі величезна.
M.Loshadka
Один з найперших резидентів садиби — M.Loshadka, проект, що починав з онлайн-ресейлера взуття, а 5 років тому вирішив виходити у фізичне середовище. Так на Золотоворітській, 6а з’явилася точка самовивозу, а потім — і повноцінний магазин з графіком роботи. Засновниця Анна Стадник розповідає, що коли «Лошадка» тільки заїхала в садибу, крім офісів в будівлі знаходилися Fotovramke (вже переїхали) та магазин окулярів «На очі» (працює на другому поверсі). Тому тоді до будинку заходили тільки люди, які знали, куди та за чим йдуть. Потім підтягнулися інші вінтажники, з’явилися вивіски, постійний потік гостей, тому зараз люди можуть заходити несподівано з вулиці та питати «Що це таке?».
Приміщення «Лошадки» — це невеличка кімната, яка майже повністю заставлена кедами, кросівками, кроксами та іншим взуттям. Одна стіна завішана у два ряди одягом, який сподобався Ані або команді. Зазвичай це речі, що важко знайти у масмаркеті, тобто ті, які люди обирають без впливу трендів і тенденцій, а через те, що вони просто подобаються. На стінах написані рядки з пісні Емінема та висять роботи художника Кіта Харінгтона.
Працівниці «Лошадки» мають строгі критерії відбору та слідкують за тим, щоб взуття було в ідеальному стані, тому не тільки перевіряють його на автентичність, а й віддають у хімчистку. Система пошуку теж відпрацьована роками — Аня створила цілу базу байєрів, які шукають речі по всій Україні. Навіть мама Ані зайнята цією справою. Ціни на взуття варіюються в районі 1000 грн, найдорожчі позиції — це оригінальні в ідеальному стані converse за 2500-3000 грн.
«Хочеться, щоб круті речи знаходили друге життя серед нашої аудиторії. Наші покупці — це завжди креативні, цікаві, хороші люди. Можливо в них немає ресурсів купляти десь у ЦУМі класне взуття, але їм хочеться кльово виглядати. При тому у них немає часу відвідувати секонд-хенди. То ми скорочуємо цей шлях і даємо можливість обрати гарні моделі за приємними цінами», — ділиться своїм баченням Аня.
Анна-Софія працює в «Лошадці» вже третій рік і розповідає, що найбільше їй подобається ідея екологічності: «Секонди третьої хвилі допомагають у боротьбі з цією капіталістичною ідеєю фешн-індустрії про виробництва. Вона не націлена, щоб робити щось якісно і надовго. Секонд-хенди ж навпаки про вторинне використання, про якісний одяг зі своєю ідеєю».
BUDU Vintage
Цей магазин з’явився ще перед такими випробуваннями долі, як карантин та повномасштабне вторгнення. Відкрила його Лілія Дьяч ще в Нікополі як бутік вінтажних речей. Війна внесла свої корективи, тому проект перекочував у Київ і став приймати на реалізацію ще й речі українських дизайнерів. Наприклад, у BUDU Vintage продаються апсайкл-піджаки від you.cee.brand, які надають нове бачення і друге життя старим речам. Також представлені яскраві та унікальні речі від oftenbad.
Проте головний фокус проекту все ж таки на стильних вінтажних речах і якісних та модних моделях від відомих брендів. Є новий одяг з бірками зі стоку, багато різних джинсів, взуття іменитих брендів. Найпопулярніші в цьому сезоні, як зазначають у магазині, вінтажні шкіряні косухи — багато незвичайних моделей, які швидко розбирають. Ціна на них варіюється в районі кількох тисяч. Найдорожча річ у продажі — оригінальні Nike Jordan 2012 року за $300. Також можна знайти пару блискучих Manolo Blahnik за 5000 грн. Загалом ціни стартують від 450 грн, починаючи з футболок, а от на вінтажні речі — від 1000 грн.
Проект зокрема працює за системою вторинного перепродажу, що раніше називали «комісійкою». Працює це так: люди фотографують свої речі, надсилають їх в інстаграм або телеграм магазину, і вказують свою ціну. Адміністратор вже оцінює, чи підходить під концепцію стору та чи інша річ. Далі її продають в магазині з націнкою.
«Це місце досить популярне, тут дуже велика прохідність. У нас не так багато людей, як буває в торговельних центрах, зате аудиторія якісна і вдала. Це місце знають, цінують і поважають, адже приходять сюди за речами з історією», — зазначає Едуард, працівник магазину.
AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
Розкажіть нам про свій бізнес
«На бірці»
Важко пройти повз цю кімнату, адже до неї ведуть всі відтінки рожевого кольору та сотні бірок, що звисають зі стелі. Це арт секонд-хенд «На бірці», який відкрився два роки тому на Русанівці та вже встиг зазнати ряд змін. Створила його колишня пара Денис і Оля, потім Денис вийшов з проекту і відкрив окремий магазин «Ланцюги», який знаходиться у цій же садибі на другому поверсі. З початком повномасштабного вторгнення «На бірці» був на паузі, проте у травні того року Анна Стадник з «Лошадки» переманила Олю, яка тепер сама займалася проектом, у креативний будинок.
В секонді можна знайти прикраси ручної роботи, вініл, ресайклінг-спідниці, перешиті зі штанів, футболки зі сміливими написами, вінтажні сукні, багато різних джинсів — класичних або кітчевих. Одяг підбирають, орієнтуючись на те, що популярне, в тренді або є постійною класикою. При цьому намагаються поєднувати базу з чимось унікальним. Також у магазині є бокс, куди можна принести непотрібні речі та залишити безплатно для інших. Якщо ж люди приносять речі й не хочуть за них отримувати гроші, кошти з продажу потім передають на благодійність.
Сам магазин оформлений в трьох основних кольорах: рожевому, білому та чорному. На стінах — роботи київського художника Комахи. Окрема любов — роздягальня, стіни якої розписані малюнками та посланнями від відвідувачів.
«Коли я була маленька, мама водила мене на секонд-хенди, чого я дуже соромилася. А зараз ставлення до них змінилося — відбулася нова хвиля секондів, багато хто хоче економити свій час і сили, а також підтримує вторинне використання. А тут ще й місце спонукає до того, щоб щось придбати, адже можна годинами бродити по садибі. Класно, що у нас склалося дружнє ком’юніті. Немає конкуренції, навпаки, ми одне одного надихаємо і спонукаємо рухатися вперед. Всі схожого вайбу — молоді, амбіційні, цікаві, креативні», — зазначає Соня, працівниця магазину.
Kinda Knopp
У цього проекту є дві точки. Одна біля входу, інша — в кінці коридору. І якщо перша кімната більш стримана та системна, де базові речі межуються з іменитими брендами, то друга — вир яскравих кольорів, крейзі-фасонів, скажених речей і різних артефактів. На жаль, багато з останніх не продаються, а виконують роль антуражу. Як от, наприклад, червона скарбничка, з якої висовується пікачу і лапкою забирає до себе монету.
Магазин існує вже 8 років — до 2022-го у форматі онлайн. Фізичну точку на Золотоворітській відкрили після початку вторгнення, в травні минулого року. Як зазначають, здавалося, що це не на часі, але дуже хотілося спробувати. Сумнівів щодо локації не було — у будинку вже функціонували круті магазини, та й знаходиться садиба в історичному центрі міста.
Спочатку концепція базувалася на культурі скейтбордингу, але згодом магазин знайшов ширший вектор — гарний настрій гостей. Тож у Kinda Knopp можна знайти все: як базовий одяг — біла футболка, класичні штани, джинси, — так і незвичайні речі різних кольорів і фасонів, які викликають у людей якісь емоції. Наприклад, поруч з вінтажем 90-их можна побачити білизну від бренду Ріанни Savage за 500 грн за одиницю. Ціна на футболки — 250-350 грн, худі — 600-900 грн, штани — 900-1200 грн. Багато речей є абсолютно новими. Все шукають своїми силами, і команді Kinda Knopp вдається це настільки круто, що своєї черги на продаж чекає цілий склад.
Другий поверх
Другий поверх зустрічає звуком платівок, малюнками графіті на стінах, модними фотографіями в окулярах і диваном, над який написано «сідай». Сісти може і хотілося б, проте тут є ще багато концептуальних магазинів, у які хочеться зазирнути. Наприклад, «На очі», який спеціалізується на окулярах і аксесуарах до них. А буквально кілька тижнів тому у садибу переїхав шоурум рюкзаків і сумок Keep, який відкрився спочатку в Донецьку, потім на Ярославовім валу у Києві під назвою We are able. Також не пройдеш повз магазину «Сапай сквад», який відкрила команда місцевих графітчиків, де продають одяг локальних самобутніх брендів.
Трохи далі по коридору знаходиться Magaz420 — магазин аксесуарів для куріння на кшталт трубок, бонгів, гріндерів тощо. Ліза, співвласниця проекту, зазначає, що для них важливо також пропагувати культуру свідомого та екологічного споживання. Та ШROOM, де представлені речі українських брендів та вінтаж.
«У нас можна зібрати повний образ: від взуття до аксесуарів. Маємо особливу та унікальну селекцію взуття: це крейзі взуття на платформі прямісінько з 90х років. Селекція вінтажного одягу 90-00х років. Також представилені унікальні вінтажні окуляри 60-90х років, всі в одному екземплярі та з власною історією. Щодо локальних брендів – їх в асортименті маємо більше 15. Від хендмейд прикрас та апсайкл корсетів до курток», – розповіли в ШROOM.
Є й нетипові резиденти садиби — як от поліграфія Navis, де можна якісно і не за всі гроші світу роздрукувати все, що завгодно. Та ремонт техніки Apple Nagets service.
19.91
Поруч із шоурумом «Сапай сквад», трошки захований від інших, але з яскравою неоновою вивіскою, зустрічає простір 19.91. Його всього чотири місяці тому відкрив київський стритарт художник, скульптор, музикант Артур спочатку як місце, де можна вивчити його творчість та підтримати митця.
Спочатку він малював арт для різних магазинів на стінах садиби, а коли запропонували маленьку занедбану кімнатку на другому поверсі — не став відмовлятися. Тож Артур все переробив, поставив вініловий програвач, повісив неонову вивіску і відкрив магазин зі своїми роботами, який потім став заповнюватися різними цікавими деталями.
Тепер тут, крім впізнаваної творчості художника, є вінтажний одяг, вініл, авторські постери, прикраси, стікери, посуд, плівкові камери, свічки, тетріси, відеоігри тощо. Щось знаходять на барахолках, щось під реалізацію приносять люди, щось надають локальні дизайнери та митці. Аудиторія магазину — люди, які цікавляться мистецтвом, люблять кастомні незвичайні речі та туристи, які шукають щось на подарунок за кордон.
«Ланцюги»
Від магазину з такою назвою очікуєш невиразної брутальності, важкого металу з колонок і байкерської символіки. Насправді ж інтер’єр шоуруму виглядає достатньо стримано та стильно, з приємною ненав’язливою підсвіткою, великими вікнами та простором, щоб розвернутися. На назву натякають, власне, ланцюги, на які підвішені стійки з одягом.
Власник магазину, Денис Сорокін, знайомий з садибою досить давно, тому що раніше разом з дівчиною відкрив інший проект на першому поверсі — «На бірці». Зараз Денис свою частину продав і зайнявся новим напрямком, як зазначає він сам, переусвідомленим з усіх боків. Концепція цього шоуруму — київські мистецтво та творчість, які відбуваються тут і зараз.
Тут можна побачити дизайнерський одяг семи локальних творців в різних цінових сегментах та стилях. Срібні прикраси ручної роботи від трьох київських ювелірів. Шкіряні блокноти ручної роботи від реставратора книг, які точно більше ніде не знайдеш. А також вінтажні одяг, аксесуари, годинники та окуляри. Цей сегмент знаходять різними способами: і на барахолках, і з рук, і з секондів.
Нагадаємо, раніше AIN.Business розповідав історію GRAM — першого аудіофільного бару в Україні:
Коментарі | 0