TARDI outlet: як магазин з Лубен підкорив українців та створив франшизу

Мережа TARDI outlet — магазини брендованого одягу. Зараз вона має 13 точок, три з яких працюють за франшизою. Засновник — Дмитро Тараненко, якому на час відкриття бізнесу було 23 роки.

«Я з маленького міста Лубни (Полтавська область), тут 40 000 населення і брендових магазинів немає. Тобто це не Київ, не Полтава, де великий вибір одягу. Бо там є можливість купити хоч якісь бренди. Десь ще 12 років тому інтернет-торгівля не була розвинена, як зараз. А вся молодь дуже хотіла вдягатися сучасно. Тому для мене це був більше ніж просто бізнес».

Рубрика Франчайзинг виходить за підтримки Franchise Group.

Дмитро згадує, що у ті часи хотів, аби студенти та молодь могли собі дозволити брендові речі:

«Дуже багато студентів тоді було навколо нас, друзів. Коштів у них теж не вистачало, а вдягатися в сучасні брендові речі все-таки хотілося. Щоб це було стильно, щоб це було доступно. Доступно — це у твоєму місті, це не їхати спеціально в Київ чи якийсь інший обласний центр, щоб купити. Тому так і народилася ідея, скажімо так, дати в регіонах більше сучасного одягу».

Дмитро почав шукати «класні брендовані залишки» на європейських сайтах. Перша закупка була з Німеччини, так відкрився магазин у 2010 році в Лубнах. Спочатку назва магазину була Status Discounter («велика знижка»), і це була помилка. Бо коли Дмитро почав запускати рекламу по радіо, то зрозумів, що назва “status” занадто поширена — є нотаріуси, страхові компанії, кафе і навіть горілка. А значить, чіткої асоціації з конкретним брендом в аудиторії немає. Дмитро вирішив змінити назву і це зайняло у нього пів року.

«Я стільки варіантів передивився і вирішив, що треба поставити свою відповідальність як власника за продукт, який ми пропонуємо клієнтам. Ми взяли перші літери мого прізвища “тар” (Тараненко) та імені “ді” (бо Діма). І так з’явився TARDI», — ділиться засновник бренду.

За словами Дмитра, магазини TARDI outlet — це не просто стокові точки, а про сучасний підхід: «Аутлет — це колекція попереднього року, тому що це більш “свіжа” та сучасна брендова річ. А сток — це речі, які старіші й можуть бути випущені навіть 10 років тому».

Вже з досвіду команда розуміє, що зараз на часі та що буде цікаво для клієнта. У команді є товарознавці й адміністратори, які відповідають за закупки одягу. Зараз TARDI outlet має майже 180 постачальників з усього світу — Азія, Європа, США. Також є прямі контракти зі світовими брендами, як-от ONLY, Jack & Jones, Selected, Reebok, Adidas та інші.  

Виклики 

«Ми пройшли всі помилки, які тільки можна було пройти. І це причина, чому ми зараз такі впевнені в собі та в майбутньому як компанія. І саме тому, коли я створював франшизу, прописав дуже глибоко кожне речення. Це не хтось приїхав за гроші нам прописав — це викладений реальний досвід за 12 років», — ділиться Дмитро Тараненко.

Перша помилка — це неправильна локація. Тоді молодий бізнес шукав шляхи, де можна зекономити, тому обрали найдешевшу локацію. Магазин відкрився на другому поверсі без головного входу серед офісних приміщень. Друга помилка — команда не розуміла, які бренди, розміри та моделі потрібно замовляти. 

«Часто в стоковому бізнесі ти починаєш вибирати товар, як для себе. Тобто ти дивишся “от мені ця річ подобається, думаю, що інші люди її носитимуть”. Починаєш вибирати моделі, бренди, розміри, цінову політику суто під себе, під свій смак, але це рулетка. Чому? Бо людей дуже багато, смаки різні, і тому це не спрацювало». 

У 2014 році TARDI outlet все ж таки зміг потрапити в запити клієнтів. Тоді компанія почала робити ABC-аналіз: товар, який продається класно — це категорія А; товар, який продається середньо — це категорія B; і є товар, який продається погано — це категорія C. На основі цієї інформації команда створила товарну матрицю.

Дмитро каже, що сьогодні немає жодного стокового магазину в Україні, який би так працював по товарній матриці:

«Ми працюємо саме так, бо дивимося аналітику продажів попередніх років. Ми знаємо, що люди купляють навесні, скільки футболок треба дати в зимовий асортимент, скільки в літній, тобто це відсоток збільшується. Ми це все постійно моніторимо і зараз обираємо товар не на свій особистий смак, а виключно за аналітикою. Тобто люди голосують своєю гривнею, коли приходять в магазин, обирають і купляють».

Він додає, що саме завдяки ідеальній товарній матриці, магазини TARDI outlet можуть заробляти стільки ж, як і конкурентні мережі з більшими приміщеннями: «Бо вони ж просто завалюють товаром на стійки, а ми працюємо вже за детальною аналітикою. І друге — ми закупки змінили. Тобто на основі цієї аналітики ми почали вибирати товар. Тут є два варіанти. Ти можеш купляти, наприклад, 5 тонн товару, і там буде завжди 20 відсотків “сміття”, а можеш домовлятися вибирати. Трішки більше заплатити, але брати все-таки те, що краще, те, що подобається, те, що шукають клієнти». 

Зазвичай магазини не розуміють, як продавати залишки. Але тут відповідь якраз у кількості магазинів, оскільки товар легше переміщати між 5-7 точками, аніж в одному чи двох приміщеннях. 

Клієнтам подобаються формати аутлет-магазинів, бо можна купити сучасні брендові речі за розпродажною ціною.

«Була і є купа людей, які теж бажали вирішити свою проблему з одягом саме так. Тоді ж всі ходили в однаковому, бо Китай і Туреччина нічого цікавого не дає. А наша мережа дає ексклюзивність та унікальність, у нас щотижневе оновлення одягу. Наш магазин для всієї сім’ї, тому наша аудиторія і чоловіки, і жінки, і діти». 

Франшиза 

Коли TARDI outlet відкрили свій п’ятий магазин — з’явились перші запити на франшизу. 

«У нас так завжди було. Коли ми відкриваємо новий магазин, то це завжди якесь свято у місті, одразу приходили люди й молоді підприємці. Вони бачили, як багато людей на відкритті, розуміли, що це класний прибуток. Просто спочатку приходили на касу і просили мій телефон, щоб відкрити магазин у своєму місті».

Склад одягу знаходиться в Лубнах, тож логістика серед усіх точок побудована саме з цього міста. 

Головні вимоги до локації франшизи — центр міста з населенням від 50 000. Локація має бути з хорошим трафіком. Площа магазину повинна бути від 200 до 400 м². Так у клієнтів з невеликих міст є можливість купувати брендові речі, бо в такі міста не заходять такі світові гравці, як Adidas, H&M, Zara. Тому це історія про відсутність конкуренції та великий попит. 

«Нашою унікальністю є те, що ми самостійно закуповуємо колекції для наших франчайзі та повністю забираємо нереалізовані залишки в кінці сезону. Тобто франчайзі має можливість купити готовий робочий магазин, у якому вже є значна клієнтська база, навчена команда та 100% результат прибутковості. І тут відсутні ризики, що щось не спрацює, бо вже все готово», — розповідає Дмитро. 

Інвестиції для відкриття становлять $500 за 1 м², паушальний внесок — $10 000, роялті — 5% від обороту. 

«Ідеальний партнер — це підприємець, який дійсно любить одяг, відчуває стилі й цікавиться цією темою. Цей бізнес однаково буде цікавим і для жінок, і для чоловіків. Людина має горіти, має любити розумні покупки. Чому розумні? Бо ти не переплачуєш утричі дорожче, як в офіціалів, а купуєш те ж саме, не замовляючи десь за кордоном, не віддаючи туди маржу, а тут — все. Фактично наш бізнес створює нові робочі місця, підтримує українського підприємця, і сам собою є екологічним бізнесом».

Після 24 лютого всі магазини продовжили працювати, а точка в Ірпені заново відкрилась через два тижні після звільнення міста.  Дмитро каже, що бізнес працює успішно, бо бізнес-модель адаптована і під різні локації, і під кризи. Зараз у планах — динамічний розвиток на ринку.

«Ми плануємо за 3 роки відкрити 50 магазинів. Для цього потрібні партнери, для цього потрібні люди, які робитимуть свою роботу, а ми робитимемо свою. У нас є шикарний досвід пошуку колекцій, перемовин, логістики. В одному магазині клієнт може вирішити всі свої проблеми — знайти взуття, одяг, аксесуари. І ми як доставка. Знаєте, як “Нова пошта”, як доставка відомих брендів за розпродажними цінниками в регіони. Тобто ми унікальні тим, що надаємо можливість у регіонах людям вдягатися теж модно та сучасно. Тому це бізнес антикризовий. Бо ти завжди думаєш, що одягаєш, і тобі постійно потрібен одяг».