«Працюємо з 2000 року. Зараз вчимо до 30 000 людей на рік»: історія мережі шкіл Green Forest
Green Forest – мережа шкіл англійської мови, представлена на українському ринку з 2000 року. В компанії є 7 проектів та 5 спеціалізованих закладів, а загальна кількість студентів на сьогодні сягає до 30 000 людей на рік.
Завдяки розробці власного підручника та цифровізації всіх своїх продуктів ще до пандемії, компанії вдалося за 1,5 тижні перейти в онлайн під час спалаху ковіду та підвищувати показники бізнесу під час війни.
Про те, як створювали компанію, популяризували курси англійської, перехід в онлайн та правильну конкуренцію на ринку розповів співвласник Green Forest Руслан Ниник для AIN.Business.
«Купували рекламу в метро»
З капіталом $300 подружжя Руслан Ниник та Світлана Грибенюк орендували невелику кімнату в Дарницькому район. Далі найняли викладачів та набрали групу з 28 людей, яких навчали англійської мови. Так у 2000 році мережа шкіл англійської мови Green Forest зайшла на ринок освітнього бізнесу.
На той час в Києві тільки з’являлися перші приватні курси, каже Руслан, але більшість з них пропонували послуги в преміальному ціновому сегменті – $50 на місяць і більше. Green Forest одразу ж зосередилася на послугах в низькому ціновому сегменті, але з хорошою якістю. Таку ідею вдалося реалізувати завдяки залученню молодих викладачів та спеціалістів-студентів з високим знанням іноземної, пояснює співзасновник.
Темпи розвитку школи в перші роки сягали від 100% до 300%. Цього, розповідає Руслан, вдалося досягнути за рахунок залученню масової, а не конкретної категорії людей під свою аудиторію. Згодом компанія купувала рекламу в метрополітені, навчальних закладах, розміщувалися у виданнях, буклетах. Проте, за словами засновника, найефективніше працювало сарафанне радіо.
«В рекламі ми завжди старалися відходити від шаблонних закликів з телефонними червоними будками, поліцейськими з Британії. Ми поширювали наратив, що англійська для того, аби стати сміливішим чи реалізувати свої мрії», – розповідає Руслан Ниник.
Попит поступово збільшувався, а на нього, каже Руслан, вони завжди реагували швидко. На другий рік роботи відкрили нові філії, а ще через кілька років почали розділяти школи по спеціалізаціях: Green Forest – для дорослих, Green Country – для дітей, Project 12 – для дорослих, але у категоріях нижче середнього, а також – англійська в сфері бізнесу, юриспруденції, маркетингу тощо. Офлайн-школи мережі були представлені у Києві, Львові, Харкові, Одесі. Зараз компанія працює онлайн.
«Інтуїція підказувала, що онлайн швидко витіснить офлайн»
У 2015-2016 роках компанія почала роботу над створенням підручника. За словами Руслана, основну частину ринку на той час захопили британські Cambridge, London, Oxford, в яких команда бачила певні недоліки.
Тоді керівництво школи вирішило представити підручник в онлайн-форматі. На це, каже співвласник, були кілька причин.
«Інтуїція підказувала, що онлайн швидко буде витісняти офлайн. Таким чином також було ефективно виділятися на українському, насправді, висококонкурентному ринку».
Всіма методологічними та ідеологічними аспектами підручників, дизайном, паперовою версткою займалися команда Green Forest. Кожна спеціалізована школа мережі має власну команду, які працюють автономно, але на базі однієї компанії. Крім викладачів є SMM-спеціалісти, копірайтери, маркетологи, адміністратори, методисти, керівники шкіл. Також в компанії працює відділ операторів, сценаристів та монтажерів.
«Для того, аби швидко реалізовувати ідеї, ми зрозуміли, що треба мати власну студію й відповідну команду для цього. Локації наразі не маємо, але креативна команда в нас давно працює», – коментує підприємець.
Частиною програмування займалася IT-компанія на аутсорсі, яка досі співпрацює з Green Forest.
Перші створені продукти тестували 1,5 роки, й тільки згодом почали вдосконалювати. Спершу онлайн-версія була доповненням до паперової книги, але з часом вони помінялися місцями.
«Ці розробки мобільні, бо в будь-який час матеріал можуть доповнити, змінити, адаптувати під новини. Електронні підручники підлаштовані під мобільну версію, а також завантажені в особисті кабінети», – пояснює Руслан.
Назвати точну суму інвестицій у створення онлайн-підручників для мережі шкіл Руслан не зміг. Проте, за його словами, загальна сума може сягати до $700 000.
Руслан зазначає, що саме під час пандемії команда переконалася в правильності рішення розробляти власні та електронні підручники.
«На базі цих двох китів ми витримали і під час спалаху ковіду перейшли з офлайну в онлайн за декілька тижні», – підкреслює підприємець.
Перед війною всі школи виходили на рекордні показники наборів. В перші місяці повномасштабного вторгнення цифри обвалилися з 6500 до 350 студентів, а корпоративний сектор знизився на 80%. Проте вже в листопаді 2022 року в мережі шкіл навчалося 7 200 студентів. Загалом, у місячному зрізі на всіх проектах компанії навчаються від 12 000 до 15 000 людей. В річному – 25 000-30 000 учнів.
AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
«Є високий попит на освіту»
Перед пандемією компанія вийшла на ринок Польщі з проектом Project 12. Це була офлайн-філія на умовах франчайзингу, але ковід перервав роботу, й команда повністю вийшла на онлайн формат.
Зараз школи працюють з об’єднаними групами поляків з українцями. Є одне ядро з відділом викладання з України, а на польських студентів виділена окрема команда адміністраторів, юристів та маркетологів.
Оцінюючи польський ринок, підприємець каже, що він відстає мінімум на три роки від українського – в розробках сайтів, в електронних підручниках, в методологічних підходах.
На думку Руслана, між ними є схожість в особливостях просування. Проте варто враховувати, що чек на рекламу в Польщі буде в 1,5-2 рази дорожчий, аніж в Україні. Також там клієнти більш консервативні, тому для виходу за кордон потрібен час і ресурси.
«Хоч український ринок є висококонкурентним всередині країни, він є досить закритий на іноземному ринку. Не так багато бізнесу пішло на зовні. По-перше, це через брак бюджету. Інша причина – наразі не повне несприйняття українського, а саме освітнього продукту, у світі», – додає Руслан.
Проте, на противагу полякам, український ринок має доступ до хороших програмістів. Це дає змогу реалізовувати інноваційні ідеї та дає перспективу на якісне просувати продуктів на зовні країни.
Також в Україні є досить високий попит на освіту. Це й дає змогу сучасним продуктам швидко розвиватися.
«Українські батьки надзвичайно заточені на тому, щоб дати дітям якісне навчання. Та й загалом українці відкриті, сміливо мандрують, поступають у вузи за кордон. Ці бажання підштовхують ринок розвиватися та задовільняти попит», – пояснює Руслан.
«В перспективі – вихід на англомовний ринок»
Основне завдання компанії – дати колективу та студентам стабільність. Завдання мінімум для Руслана – втримати ту саму кількість учнів, підвищувати заробітну плату по рівню інфляції, збільшувати бюджети на розробку підручників, набирати нових спеціалістів, забезпечити платформою, яка буде працювати під час відключень електроенергії.
В компанії також є список планів на більш оптимістичний розвиток подій. Зокрема, планують збільшити кількість студентів на 10-15%, розробити новий тип підручників для дорослих, навчити команди працювати зі штучним інтелектом.
«В перспективі хочемо відновити набори в Польщі. З двома іншими проектами хочемо зайти на інші два іноземні ринки. Можливо, навіть на англомовні», – підсумував підприємець.
Раніше AIN.Business розповів історію OG Burger, що по вулиці Рейтарська в Києві:
Коментарі | 0