«Пережили декілька криз і запустили власне виробництво»: історія харківського шоуруму TARLINI home
Харків‘янин Владислав Любченко займається шоурумом домашнього декору TARLINI home 9 років. За цей час вдалося зібрати команду з 25 працівників, відкрити власне виробництво, пережити декілька криз та повністю змінити концепцію. Хоча з початком повномасштабної війни шоурум довелося закрити, через кілька місяців власник прийняв рішення перезапустити бізнес у Львові.
Про роботу в Харкові, волонтерство, переїзд і оновлений TARLINI home AIN.Business розповів власник шоуруму Владислав Любченко.
Нагадуємо, AIN.Business продовжує збирати історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
«Допомагаємо людям вести екологічний спосіб життя»
Ідею привозити посуд із США та продавати його в Instagram на старті бізнесу висунула тоді ще дівчина Владислава, Аліна. Вони розпочали задуману справу в своїй квартирі, згодом придбали офіс площею 16 м2 та почали налагоджувати продажі.
Через короткий час підприємці відкрили шоурум на центральний вулиці в Харкові. За цей період бізнес виріс до 25+ працівників в команді, а власники відкрили власне виробництво дерев’яного посуду, текстильної продукції, соєвих свічок та аромадифузорів. Багато разів концепція компанії змінювалась та коригувалася, але, як пояснює Владислав, ідея шоуруму завжди залишалася та сама – допомагати людям створювати затишок та відчувати тепло домашнього вогнища.
«Найбільше ми цінуємо індивідуальність та стиль, якими наші покупці і ми самі наповнюємо свої будинки. Крім емоційної та візуальної складової, ми приділяємо увагу й соціальній: робимо все можливе, щоб допомогти людям вести більш екологічний спосіб життя, користуючись нашими товарами», – ділиться місією свого проекту засновник TARLINI home.
«Це, по факту, була робота, яка займала 14 годин на день»
За декілька тижнів до війни команда провела стратегічну сесію та розпланувала весь рік. Однак 24 лютого 2022 року все змінилося: діяльність компанії довелося зупинити – офіс, шоурум та виробництво знаходились у центрі Харкова.
Після перевезення з міста родини Владислав почав думати, як діяти далі. У рідному Харкові було небезпечно.
«Перші 2 місяці навіть по вулицях було важко пересуватись. Було багато прильотів по всьому місту, працювали ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Комендантська година була з 16 дня. Я дуже хотів розпочати роботу вже у березні, але не хотів наражати на небезпеку людей з команди», – ділиться власник шоуруму.
Як ділиться підприємець, відділ продажів та маркетинг зміг би працювати дистанційно, однак робити відправки було нікому – 70% команди у березні евакуювались у різні міста по всій Україні. Саме тому Владислав разом з друзями зібрав команду з 40 людей, та почав волонтерити.
«Це, по факту, була робота, яка займала 14 годин на день», – розповідає підприємець.
За два місяці засновник разом з іншими волонтерами допомогли близько 60 000 людям. Зв’язки та потрібні люди для цього знаходились миттєво, ділиться Влад, гроші теж.
«Ми якимось чином вийшли на монастир, який знаходився у центрі Харкова, і сказали їм, що нам потрібен хліб в метро. В них не було дріжджів, – ми знайшли фабрику, яка нам їх готова була віддати. На роль водія знайшли чоловіка на новій Tesla, який забирав для нас дріжджі та відвозив їх у монастир, а готовий хліб – по станціях метро», – розповідає підприємець.
«Був випадок: волонтер Сергій поїхав перший раз на Салтівку відвозити гуманітарку, і йому в авто щось прилетіло й розбило телефон, який був на торпедо. Коли повернувся на базу, ми дізналися, що це була пуля, яка пройшла наскрізь всієї машини та зупинилась в багажнику. Він попросив бронежилет та новий телефон і по цей час їздить».
Менш ніж за місяць команда організувала кол-центр, CRM систему, складській облік та безперервну доставку продуктів та медикаментів. До теперішнього часу вона продовжує допомагати цивільним та військовим у Харкові.
«Не так потужно, як раніше – грошей збираємо кожен день менше і менше, але ми прийняли рішення допомогати до перемоги, навіть якщо це буде допомога 1 людині на день».
«У Львові відкрили шоурум та заодно затишну кав’ярню-бістро зі своїм особливим харківським вайбом»
Після повернення в Харків у квітні власник зрозумів, що сподівання перезапустити шоурум не здійсняться: на весь центр міста працювало декілька закладів, в яких 80% відвідувачів були військовими.
«У Львів вирішили робити релокейт з міркувань безпеки, Київ був тоді ще теж доволі небезпечним. Тож вирішили – якщо переїжджати, то в максимально безпечне місце. Ще думали щодо Франківська, але коли я туди поїхав, то зрозумів що він замалий», – пояснює власник.
На момент виходу матеріалу, команда TARLINI працює звідусіль: в Києві, біля Харкова, в Лондоні, в Чугуєві. Деякі працівники після релокації бізнесу переїхали у Львів. Відділ продажів працює дистанційно. Пакувальників та робітників шоуруму знайшли у Львові, переважно це теж переселенці з Ізюма, Харкова або Полтави.
Нагадаємо, раніше AIN.Business розповідав про те, як Влад разом із друзями відкрили у Львові заклад «Перший – кава та їжа».
«Курс долара та складнощі в логістиці змінили напрям роботи»
До війни в асортименті TARLINI було близько 800 товарів, 70% з яких завозили з Китаю аби продавати під своїм брендом. Але, як зазначає Владислав, курс долара та складнощі в логістиці змінили цей напрям.
«Ми давно планували змінити вектор товарного асортименту на товари українського виробництва. Так і вийшло. Келихи з Китаю по 400 гривень не всі зараз можуть купляти, а продавати їх дешевше не є цікавим для компанії».
Оскільки деякі майстри переїхали до Хмельницька, туди ж довелося перевезти й столярний цех. Виробництво аромадифузорів та свічок релокували в Мукачево по тій самій причині. З текстилем складніше, ділиться Владислав, – в Харкові в компанії було багато швей надомниць та декілька цехів, які виробляли кімоно, килимки, серветки, в’язали шкарпетки тощо. Зараз на ці позиції потрібно збирати нову команду. Власник додає, що є певні труднощі й з тканиною:
«Плануємо купувати в Туреччині, бо в Україні майже ніде вже нема того, що нам потрібно».
«Є думки про запуск франшизи»
Одним з найважливіших напрямів розвитку є створення онлайн магазину. Оскільки в компанії вже був досвід продажів на Etsy, а протягом трьох останніх років вони пропонують свої товари й на американському Amazon, в перспективі – німецький та британський ринки.
Крім того, в планах Владислава – поїхати в Париж у січні 2023 року на профільну виставку з домашнього декору Maison&Objet. У цьому команді допомагає ініціатива USAID.
Думки про франшизу є, ділиться власник, але наразі TARLINI потрібно оновити асортимент, налагодити виробництво, набрати повну команду і потім вже планувати розробку європейської франшизи шоурумів.
«Мотиви людей були зовсім не в грошах»
За словами власника TARLINI, серед факторів, які допомогли відновитися та мотивували до перезапуску шоуруму:
- Наполегливість та незламність команди.
«Коли вимикається джерело доходу, дуже важко все запустити майже з нуля під час війни, в іншому місті, з іншими людьми. Я безмежно вдячний моїй команді, яка вирішила йти зі мною далі та відновлювати бренд. Я впевнений, що мотиви людей були зовсім не в грошах, а саме у відновленні TARLINI та його росту», – каже Владислав.
- Клієнти.
«Вони нас постійно підтримували та робили замовлення навіть тоді, коли ми не працювали. У Львові дуже часто заходять до нас у шоурум, щоб привітатись і підтримати».
- Бажання працювати та ніколи не зупинятись.
«Зараз все дуже нестабільно, горизонт планування, мабуть, 2 тижні. Хоча раніше плани ми будували на рік вперед і завжди їх виконували. Ми зараз стоїмо перед наступним викликом – перезапустити асортимент компанії на український, вийти на європейський ринок, зрости в доході та команді. Це буде важко, але – круто».
Коментарі | 0