Як Олексій Ярмаш запустив барбершоп WeCut за $50 000 та будує ком’юніті навколо нього

Олексій Ярмаш відкрив барбершоп WeCut на Печерську три роки тому. Він планував уже відбити інвестиції і вийти в прибуток, але карантин відтермінував ці плани. Підприємець цілком задоволений своїм проєктом і активно продовжує його розвивати, а зараз — будує ком’юніті навколо закладу, та змінює усталені правила гри, відмовляючися від концепції виключно чоловічої перукарні.

AIN.Business зустрівся з Олексієм та дізнався, скільки коштує запустити власний барбершоп, із якими проблемами він стикався та чому найголовнішими у цьому бізнесу залишаються майстри. 

Франшиза не потрібна

Ідея відкрити власний барбершоп народилася у підприємця під час його основної діяльності — Олексій працює маркетинговим менеджером алкогольного виробника William Grant & Sons. Одним із партнерів 2018 року стала мережа Chop-Chop. Ярмаш познайомився із тим, як працює цей бізнес, і загорівся ідеєю відкрити власний заклад. 

Розпочати вирішив з роботи на умовах франшизи з тою самою мережею. Але швидко розчарувався в цьому рішенні.

«Єдине, що я б змінив, якби починав зараз — відкривався би одразу самостійно. Мережа додала нас на сайт та дозволила користуватися своїм додатком, а також виділила двох майстрів. Але погляди розійшлися і ми домовилися про розірвання контракту. Тому через рік ми відокремилися і запрацювали самостійно як WeCut», — розповідає Олексій.

Приміщення знайшли на Печерську, на розі вулиць Івана Кудрі та Іоанна Павла ІІ. Під час вибору місця принциповим було, аби заклад знаходився не в підвалі. Навіть попри те, що оренда цокольних приміщень набагато дешевша, для Олексія було принципово бути над землею.

Загальна площа закладу складає близько 100 квадратних метрів, а висота стелі — 4,2 метри. Там розпочався ремонт, який вдалося завершити за 5 тижнів. Загалом у запуск проєкту вклали близько $50 000. Ще $15 000 згодом пішло на доінвестування. 

«Я, чесно кажучи, не дуже правильний підприємець. Бо саме на момент запуску я запланував поїздку за кордон і не міг її скасувати. А в день відкриття у нас ще й зламалася система кондиціонування, та стояла страшенна спека. Тож вранці ми прийняли першого клієнта, який бідолашний просидів, стікаючи потом, у кріслі. Потім дуже сильно перед ним вибачалися, подарували йому безкоштовну стрижку, виправили кондиціонер, а я стрибнув у машину й поїхав у Хорватію», — згадує Ярмаш.

Майстри як основа всього

Під час запуску проєкту виявилося, що найскладніше і найголовніше — це пошук майстрів. 

«Багато людей все життя ходять до одного й того ж майстра. Тож коли ти наймаєш барбера, ти забираєш до себе і його аудиторію. На ринку великий дефіцит і знайти хороших майстрів дуже важко. Треба, щоб ця людина не тільки добре стригла, а й розуміла з ким говорити, з ким не говорити, а якщо вже говорити, то як», — пояснює підприємець.

Зараз у WeCut вісім крісел та вісім майстрів. Текучка не велика — три барбери працюють від самого початку. Зарплата майстра може коливатися від 15 000 грн до 35 000-40 000 грн на місяць. Водночас Олексій каже, що перукарям більше подобається працювати у незалежних, а не мережевих закладах:

«Я постійно на зв’язку зі своїми майстрами. Якщо їм щось потрібно, вони можуть написати мені. А загалом, це дуже складна робота. Ти постійно знаходишся в одному й тому ж приміщенні, і стрижеш, стрижеш. Тож тобі стає важливо відчувати себе частиною компанії, розвиватися разом із нею. А в мережах до тебе ставляться просто як до обслуговуючого персоналу».

Зараз барбер Ян Коновалов, із яким починалася історія закладу, став партнером Олексiя і співвласником WeCut, та взяв на себе роботу з людьми.

Карантин

Карантин став сильним ударом по бізнесу. Два з половиною місяці у 2020 році барбершоп взагалі не працював. Згодом вдалося відновити темпи, але наступив «карантин вихідного дня», який також вдарив по доходах.

«30% нашого обороту ми маємо на вихідних. Я не знаю, які треба мати обсяги, щоби перекрити вихідні. Тож це рішення по нас дуже вдарило. Особливо абсурдно це виглядало, коли ми бачили, як на нашій вулиці проводився ярмарок із купою людей без масок», — згадує Ярмаш.

Неочікуваним джерелом видатків стала оплата таксі у період, коли не працював громадський транспорт. Барбершоп домовився із працівниками ділити плату навпіл, але навіть так це «з’їдало» значну частку бюджету. 

Попри все, локдаун вдалося пережити без скорочення кадрів, а на початку 2021 вийти на стабільний прибуток. 

Побудова ком’юніті

Де стригтися люди визначаються або за улюбленим майстром, або за географією. Таким чином навколо барбершопу вибудовується спільнота постійних клієнтів.

У WeCut регулярно проходять заходи для клієнтів та команди. Наприклад, Олексій, разом зі своїм другом Тарасом Парандієм, періодично проводить барбекю-вечірки. Нещодавно пройшов кавер-вечір із акустичною гітарою. Також в приміщенні закладу запустили невеличкий магазин локальних та міжнародних брендів: аксесуари для догляду за волоссям і бородою, кава, рюкзаки, вініли тощо. 

Також у WeCut побудували спеціальні локери для речей, щоб розв’язати проблему з тим, що клієнти часто не знають, де залишити свої сумки та рюкзаки під час стрижки.

Заморочилися з якістю алкоголю. У закладі безкоштовно наливають Monkey Shoulder та коктейль Lazy Old Fashioned на його основі. За словами Олексія, приблизно 15% клієнтів беруть саме алкоголь під час візиту.

Частіше беруть каву. Яку довелося змінити з тої, яка була на початку. Одним із клієнтів став експерт у кавовому світі, розкритикував каву, яка була на той момент, і допоміг обрати нову.

«Головне, над чим я зараз працюю — щоби майстрам було комфортно. Саме тому ми шукали приміщення не в підвалі. Саме тому витратилися на систему кондиціонування й освітлення та регулярно проводимо навчання та розважальні івенти для команди. Це дуже важливо — підтримувати хорошу атмосферу в команді. Якщо вдається це зробити, то і рівень сервісу для клієнтів буде високим», — каже Ярмаш. 

Зараз у команді перукарів з’явилася дівчина. Це руйнує концепцію барбершопів, яка усталилася в Україні протягом останніх років. Але Олексій не бачить в цьому проблеми, навіть навпаки:

«Я давно хотів взяти дівчину в команду. По-перше, щоб було більше дівчат. По-друге, у нас є клієнти, які хочуть, щоб їх стригла жінка. Я не бачу в цьому жодної проблеми. І не дуже розумію, чому в барбершопі мають працювати виключно чоловіки. Мені здається концепція барбершопу, як чогось дуже маскулінного, вже має відходити», — каже Олексій. 

Економіка барбершопу

Приблизно 50% бюджету йде на зарплатню робітників. Наступною йде оренда. Потім — витрати на косметику. Потім — реклама. Також значну частку забирають податки. Приблизно $100 на рік йде на підтримку додатку для записів і сайту. Додаток є типовим і схожий в більшості барбершопів. Але розробка власного окремого застосунку може потягнути кілька десятків тисяч доларів — що не має жодного сенсу в контексті цього бізнесу.

Сам підприємець не виплачує собі окрему зарплатню, а свій інтерес має з доходу. На третій рік роботи закладу майже вдалося повністю відбити інвестиції в нього. Темпам віддачі завадив COVID-19. Повну віддачу підприємець чекає на четвертий рік.

«Іноді барбери після роботи в закладах вирішують самі запустити свої точки, і в них не завжди виходить. Здавалося б, економіка дуже проста. Ось тобі клієнти, оборот від кожного барбера порахувати не важко і він думає — а чого я тоді отримую тільки частину від доходів, якщо можу отримати все? Але така людина не враховує, що барбершоп — це не тільки поставити крісла і працювати. Це ще купа речей, які потрібно робити постійно, зокрема й шукати клієнтів для молодих майстрів, щоб розвиватися та покривати затрати», — ділиться досвідом Олексій.

Так само він скептично ставиться до оренди крісла в закладах барберами, які не працюють в штаті.

«Коли ти орендуєш крісло в закладі, ти приходиш в нього, мовчки стрижеш, і йдеш. Усе. Жодного спілкування у тебе не відбувається. Особливо з іншими майстрами, бо вони тобі навіть не колеги. Це дуже важко психологічно».

У майбутньому Олексій подумує над відкриттям нових закладів. Але точно не хоче будувати франшизу, бо не вірить у їхню дієздатність в Україні. Особливо на фоні того, що не всі мережі зараз знаходяться на підйомі. 

«Якщо й відкривати новий заклад, то самостійно або у тісному партнерстві з майстрами. Я просто поки не знайшов як це зробити, щоб всі добре з цього заробляли. Але я точно не виключаю таку можливість», — каже підприємець.