До дня закоханих AIN.Business разом із Visa запускає спецпроект «Небайдужі та закохані. Бізнеси, створені з любові» та розповідає історії семи пар, яким вдається розвивати бізнес разом.
Enjoy the wood — український сімейний бренд, який з 2016 року створює дерев’яні мапи світу та має клієнтів з понад 140 країн. У 2022 через окупацію Бородянки, де перебувало найбільше виробництво, втратила майно на більше ніж $2 млн. Попри все уже в травні бізнес відновив роботу — в Ужгороді.
За словами власників компанії Ігоря та Марини, концепція їхнього бізнесу полягає у покращенні світу через продукцію, яка робить людей радісними та натхненними; яка створює затишок в оселі. Сім’я Фостенків поділилася історією кохання, пояснила, що стоїть за успіхом та незламністю бізнесу та розкрила секрет міцних стосунків, що тривають вже 12 років — про все це розповідаємо у спільному проекті з Visa.
«Марина погодилася на це авантюрне рішення з мого боку, хоча її батьки були проти»
Ігор та Марина познайомилися у церкві, коли їм було по 16 років. «Марина мені тоді дуже сподобалася, я їй тоді, мабуть, не дуже», — згадує Ігор. Хлопець декілька років намагався запросити Марину на побачення, проте дівчина все ніяк не погоджувалася. Перше побачення, що пройшло в місцевому кафе в Ірпені, сталося за чотири роки після першого запрошення Ігоря. «Я десь раз в пів року тестував, чи нічого не змінилося. Марина в якийсь момент погодилася, і я зрозумів, що це натяк на те, що у нас може бути спільне майбутнє», — ділиться Ігор.
Пара пояснює, що на першому ж побаченні поговорили про особисті наміри кожного щодо стосунків. Після цього вони роз’їхалися: обоє ще навчалися в різних містах, волонтерили. Протягом року «умовного зустрічання», як ці стосунки називає пара, вони бачилися нечасто. «Оскільки ми практикуючі християни, то весь цей час ми молилися й роздумували, чи є Божа воля на те, щоб в нас склалися стосунки. Бо це серйозно. Ми думали так: або зустрічатися з метою одруження, або просто не витрачати на це час».
Що вирішили Ігор та Марина ми вже знаємо — за рік, після повернення з навчання, 21-річний Ігор зробив пропозицію дівчині. «Марина погодилася на це авантюрне рішення з мого боку, — каже чоловік й додає, — хоча її батьки спочатку були проти — я ще був молодим, не мав ні двора, ні кола. Але в мене були чіткі плани на те, що робив». Того ж року, в жовтні 2010, пара відсвяткувала весілля.
«Спочатку не дуже серйозно до цього ставилися, але через пів року зрозуміли, що це може бути перспективний бізнес»
Перші три-чотири роки в подружжі Ігор працював у сфері IT — купляв та продавав сайти, заробляв на рекламі, а Марина ще навчалася. У 2014 році почалася Революція Гідності й підприємець почав поступово змінювати свою діяльність. «Оскільки в мене було більше заробітків в рублях, аніж в іншій валюті, після подій в 2014 році доходи сильно впали, та й працювати з росією взагалі не хотілося».
Відтоді Ігор та Марина вже разом думали, чим займатися. Ігор каже: «Я розумів, що найнадійніший партнер, на якого я можу завжди покластися — моя дружина».
І одного дня мама Марини розповіла парі про знайомого, який займався продажами на міжнародних платформах. «Ми почали детальніше це вивчати й згодом зрозуміли, що теж хочемо спробувати», — ділиться підприємець. Відтоді орієнтувалися на бізнес, який одночасно можна було розвивати й в Україні, й поза її межами: займатися виробництвом в Україні було не так дорого, а продажі за кордон могли диверсифікувати ризики.
За словами Марини, спочатку вони не мали серйозних планів. «Думали, що пограємося і все». «Ми сприймали це як перехідний етап: спробуємо, навчимося чогось. Але через пів року зрозуміли, що цей бізнес може бути дуже перспективним. Так народився Enjoy the wood».
«У нашому світогляді сім’я — одне ціле. Все, що ми робимо, робимо разом»
На початку ведення спільної справи Марина відповідала за креатив: фотографувала товар, писала тексти англійською мовою, просувала товари на різних платформах. За Ігорем було виробництво, постачання, пошук сировини — переважно операційні завдання.
Марина згадує, що тоді великих труднощів чи сварок не виникало. «Виникали дискусії щодо маркетингу й стратегії», — каже підприємниця. «Марина хотіла все дуже дорого продавати, а я думав, що треба дешевше», — пояснює Ігор. Частіше могли виникати непорозуміння з батьками Марини, які є партнерами-інвесторами. «Вони виступали за те, щоб продавати товар магазинам в Україні. А ми хотіли продавати по всьому світу», — пояснює Марина.
Проте серйозних непорозумінь чи конфліктів між парою не було. «В нас на той час вже було 2 дітей, тому коли мені ставало важко поєднувати обов’язки — почали більше делегувати рутину іншим людям», — розповідає підприємниця.
Коли компанія мала 20–30 співробітників, то Ігор взяв на себе роль CEO бізнесу. «Це було одразу зрозуміло й навіть не обговорювалося. Ігор — найбільш системний з усіх нас», — пояснює Марина. Водночас усі питання щодо візії та стратегії розвитку пара обговорювала разом.
«В Марини є своя зона відповідальності, а в мене — своя. Проте у нашому світогляді сім’я — одне ціле. Тому все, що ми робимо — робимо разом: радимося, обговорюємо, приймаємо рішення» — ділиться Ігор.
«У нас є п’ять дітей. П’ята дитина — бізнес»
Пара зізнається, що не одразу навчилися балансувати між роботою та сім’єю. «Перші три роки взагалі не виходило. Ми весь час говорили й думали тільки про бізнес — розповідають й згадують, — проте, коли в бізнесі все було добре, наприклад, у 2021 році, ми почали багато подорожувати, більше часу проводити з сім’єю».
Цього року, щоб ефективніше відділити справи та особисте життя, пара розставила цілі по колесу балансу. Зараз, каже Ігор, у них є п’ять дітей: п’ята дитина — бізнес, а ще є друзі, родина, особистий розвиток. «І між цим всім ми намагаємося балансувати, просто інколи на щось треба більше часу. Наразі бізнес потребує більше нашої залученості й фокусу», — пояснює підприємець.
Марина додає, що їй подобається те, що вони працюють разом, адже це теж простір для спільного проведення часу. «Коли робота чи бізнес різні, то набагато складніше виділяти час на сім’ю, на один одного. А так можемо разом поїхати на виставку по роботі тощо», — пояснює підприємиця.
«Втратили майно вартістю понад $2 млн»
Марина згадує, що хоч вони не вірили в повномасштабну війну, та напередодні підготувалися: супутниковий інтернет, пальне, запаси їжі. Все це завезли на виробництво в Бородянку. Знадобилася тільки їжа: її співробітники розвозили людям в перші дні окупації. Все решта згоріло разом з виробництвом.
Також напередодні 24 лютого з командою підготували план дій, якщо вторгнення станеться. Але і цей план був радше у форматі «про всяк випадок».
24 лютого Марина з Ігорем та дітьми зустріли в горах. «В нас є сімейна традиція: кожного року ми з сім’єю їздимо відпочивати в Буковель під час канікул. 24 лютого був останній день нашого відпочинку, о п’ятій ранку нас розбудив друг з Туреччини, сказавши, що почалася війна. Спочатку подумали, що він жартує», — згадує підприємиця. Однак подружжя одразу вийшло на зв’язок з командою й виплатило співробітникам зарплати. Багато кому з працівників вдалося виїхати з Ірпеня, Бородянки, а дехто — не захотів й провів там всю окупацію. «Були й нерви, й сльози», — діляться підприємці.
Під час окупації компанія втратила виробництво в Бородянці площею 2000 м², офіс в Ірпені площею 500 м², а також частину виробництва в Бучі. «Завдяки сусідам, які там залишилися, останнє згоріло неповністю», — розповідає Ігор. Втрачене майно оцінюється в понад як $2 млн.
«Можна зруйнувати будівлю, забрати гроші, але мрію зруйнувати не можна»
Попри великі втрати, підприємці вже весною почали працювати над відновленням. «Можна зруйнувати будівлю, забрати гроші, але мрію зруйнувати не можна. Якщо ви робили це не лише, щоб заробити гроші, а мали цінності — зруйнувати ваш бізнес неможливо», — пояснює Ігор.
Підприємці зізнаються, що думали про відновлення бізнесу в Туреччині, в Польщі, в Америці. Остаточне рішення прийняли після зустрічі з командою. «Ми зустрілися з й перше питання, яке нам поставили на зустрічі — «Як ми можемо допомогти нашій країні»», — згадує Ігор. У той момент пара зрозуміла, що продовжуватиме справу вдома, в Україні.
«У листопаді-грудні 2022 продажів було майже стільки ж, скільки у цей період у 2020»
Ігор згадує, що на початку відновлення справи було складно. «Ми не знали, як працюватиме логістика, де брати матеріали, як продавати. Було багато важливих та складних питань. Але завдяки нашій команді, яка взяла на себе відповідальність за все, вже за місяць після переїзду виробництва на Закарпаття ми почали виробляти наші перші товари». Станом на початок 2023 року, компанії вдалося відновити потужності близько на 55% порівняно з показниками 2020. Тобто, в обсягах війна змусила відкотитися на рік назад, втім зараз компанія розвивається.
Крім команди, швидкому відновленню сприяли налагоджені дружні стосунки з клієнтами та партнерами. «Все, що ти маєш в труднощах — залежить від того, як ти жив до цього. Ключовим в розвитку компанії в нас був клієнтський сервіс: ми дуже класно ставилися до всіх клієнтів, завжди виконували все вчасно і тримали своє слово», — пояснює Ігор.
Підприємець згадує, що коли почалася війна, компанія отримувала багато підтримки. Клієнти були готові робити передзамовлення, адже були впевнені, що компанія із труднощами впорається. «У перші три місяці після відновлення замовлень було настільки багато, що ми самі собі ставили питання: як встигнути опрацювати їх усі», — ділиться Ігор.
Згодом менеджер з продажів запропонувала відновити продажі й в Україні. Спочатку підприємці скептично ставилися до цього. Але потім почали отримувати повідомлення від українців: «У мене зруйнували квартиру, але я вірю, що колись буде нова. Тому хочу купити мапу і повісити її там». Загальна кількість замовлень у листопаді-грудні 2022 року була майже такою ж, як у 2021 році.
«Країні зараз важче і якщо сьогодні всі будемо сфокусовані на допомозі, то після перемоги нам всім буде легше»
Окрім відновлення виробництва та пристосування процесу роботи до нових умов, компанія активно займається допомогою ЗСУ. За словами власників, загалом за минулий рік Enjoy the wood задонатила понад 5 млн грн. «Ми реалізували ідею з фондом Притули. Вона полягала в тому, що протягом одного дня наша команда з продажів, маркетингу, логістики діляться своїми секретами по роботі», — розповідає Марина й додає, що з цієї ініціативи їм вдалося зібрати трохи більше ніж 2 млн грн.
Ігор каже, що донатити не перестануть і у 2023 році. У День Соборності України підприємці перерахували 500 000 грн на дрони для українських захисників. Планують робити це й надалі на постійній основі. Водночас пара зазначає, що ефективно підтримувати ЗСУ для них почесна, але нелегка праця. «Передусім ми відповідальні за нашу велику та круту команду. Донати ми перераховуємо не через надлишок — всі ці кошти треба перекривати. Але ми знаємо, що країні зараз важче і якщо сьогодні ми всі будемо сфокусовані, щоб допомагати максимально, то після перемоги нам всім буде легше», — каже Ігор.
Відповідаючи на питання, в чому сила їхнього успішного бізнесу та щасливих особистих стосунків, пара виділяє три чинники: стосунки з Богом, стосунки в сім’ї, стосунки в команді.
«Ми християни й довіряємо Богу, тому віримо — все, що стається в житті людини, воно для того, щоб зміцнити й зробити її сильнішою». Пара наводить приклад зі зруйнованим виробництвом: вони сприйняли це не як кінець всього, а як можливість зробити щось краще. «Наші друзі жаліли нас, коли дізналися, що зруйнували виробництво, і дивувалися, чому ми не сумували. А в нас просто немає на це часу. В нас є план дій, досвід, сильна команда. Треба не втікати від обставин, а вміти змінювати ці обставини навколо себе. І це наша парадигма мислення», — пояснює Ігор.
Щодо стосунків у сім’ї, то підприємці намагаються проводити з дітьми якомога більше якісного часу, але водночас часто влаштовують вихідні тільки вдвох. Це дозволяє їм зберігати почуття, розуміння й стосунки загалом. «Важливо також не тільки говорити, але й реагувати на те, що каже партнер», — пояснює пара.
Стосунки в команді, за словами підприємців, мають бути такі, де кожен готовий допомогти, де є довіра. Те, що вони завжди формували й розвивали команду, інвестували у неї, стало у пригоді в часі труднощів. «У перший місяць, коли ми відновлювали виробництво, я поїхав до Марини за кордон. Я знав, що все залишаю на команду, але був впевнений, що все буде під контролем», — ділиться Ігор.
Марина додає, що всі ці стосунки об’єднують цінності, які побудовані на двох заповідях: любити Господа всім серцем і любити ближнього свого. «Я не кажу, що ми ідеальна родина і ніколи не сваримося. Ні, бувають проблеми. Але коли в тебе є цінності, ти хочеш знайти можливості вирішити будь-які негаразди й загладити гострі кути», — пояснює дружина.
«Немає винуватого і правого, є «ми разом», «ми припустились якоїсь помилки і ми маємо її виправити»»
Якщо люди думають разом будувати бізнес, Ігор радить почати з відносин в сім’ї. «Якщо відносини сильні, то бізнес тільки посилить їх, навряд чи зруйнує», — пояснює чоловік.
Марина додає, що у розвитку бізнесу одразу потрібно делегувати й не боятися наймати команду, адже це не настільки складно, як здається. «Якщо ви хочете мати успішний бізнес й при цьому не нашкодити особистим стосунках, потрібно створювати команду й тоді буде легше всім», — пояснює вона.
Також, каже підприємець, партнери по житті й в бізнесі завжди мають бути підтримкою один для одного. «Ніхто нікого не повинен звинувачувати, якщо щось пішло не так. Пара повинна разом нести відповідальність, бо разом приймали це рішення. Немає винуватого і правого, є «ми разом», «ми припустились якоїсь помилки і ми маємо її виправити»», — додає підприємець.
