До дня закоханих AIN.Business разом із Visa запускає спецпроект «Небайдужі та закохані. Бізнеси, створені з любові» та розповідає історії семи пар, яким вдається розвивати бізнес разом.
«Боїм. Гастромандри» — виробництво соусів, джемів, карамелей, комбучі, а також кебабної у центрі Львова. Бренд заснував Сашко Чернологов разом із трьома друзями, але бізнес не йшов. Тоді до управління проектом доєдналася Марина Григорова, дружина Сашка. У такий спосіб компанія перетворилася на сімейну.
Подружжя неодноразово обговорювало, як додати бізнесу соціальної складової. Зробити цей крок підштовхнула повномасштабна війна: протягом першого місяця вони з командою щодня готували по 700 порцій їжі та роздавали їх переселенцям. Надалі почали перераховувати на благодійність частину прибутку.
Сашко та Марина розказали, як познайомилися завдяки резюме з фото, як вдалося врятувати бізнес, що був на межі закриття, та як розмежували зони відповідальності у компанії — про все це розповідаємо у спільному проекті з Visa.
«Наша зустріч розпочалася з дуже гарних обіймів»
У 2012 році Сашко зі Львова переїхав у Донецьк — запускати новий ресторан великої мережі, у якій працював. Там він почав шукати співробітників у команду. Переглядав резюме з фотографіями та портфоліо, які надіслали кандидати, і серед них побачив Марину. Вона відразу сподобалася йому по фото як дівчина.
Сашко знайшов Марину в соцмережах: протягом тижня просто слідкував за сторінкою, а потім наважився написати. Відтак і почали спілкуватися. За деякий час домовилися зустрітися у нічному клубі — не стільки для побачення, скільки просто познайомитися наживо.
«Я тоді майже не знав Донецьк і проклав собі маршрут через парк. Йти було недалеко, але раптом уперся у браму — виявилося, вхід закривали на ніч. Але це мене не зупинило — я просто переліз через паркан. І не дарма: після тривалого онлайн-спілкування наша зустріч розпочалася з дуже гарних обіймів», — пригадує Сашко.
Згодом він запропонував Марині зустрічатися. На роботу до його команди дівчина так і не влаштувалася: керівниця Олександра сказала, що між співробітниками не може бути романів.
За рік пара одружилася. Потім кілька років жили за кордоном, адже посада Сашка — директор з маркетингу — передбачала переїзди. Зрештою оселилися у Львові.
«Марина врятувала компанію — проект би закрився, якби не вона»
Ідея запустити виробництво соусів під брендом «Боїм. Гастромандри» з’явилася у Сашка та трьох його друзів у 2016 році. Вони скинулися по 4000 грн — це і дало старт бізнесу. Але жоден зі співзасновників не був готовий присвячувати компанії належну кількість часу, всі мали інші роботи. Справи йшли в’яло, і протягом року бізнес-партнери Сашка відійшли від проекту.
«Тоді я запропонувала чоловікові свою допомогу. Насправді потрібно було просто взяти і працювати, підходити до роботи більш системно. Я повірила в ідею проекту, й, фактично, бізнес отримав друге життя», — розповідає Марина.
Вона мала різноманітний досвід у сфері харчування: від менеджменту та маркетингу у ресторанах — до позиції шеф-кухаря проекту з доставки їжі в офіси. Тепер ці навички стали у пригоді для розвитку сімейного виробництва.
«У той момент я відчував, що Марина буквально рятує компанію. Власне у мене було бажання зробити класний продукт, але не вистачало розуміння, як оптимально організувати виробництво, як і кому продавати наші товари. Тож якби не дружина, проект би закрився», — зауважує Сашко.
Після того як Марина долучилася до проекту, справи бренду почали покращуватися. Вона налаштувала внутрішні процеси, ланцюжки постачань і продажів тощо. Якщо до цього Сашко фінансував «Боїм» виключно завдяки тому, що поєднував участь у проекті з фултайм-роботою в IT-компанії, то незабаром Марина вивела сімейний бізнес на часткову окупність.
«Ми завжди шукаємо нові смаки, які викличуть вау-ефект»
Ідея бренду «Боїм. Гастромандри» — знайомити українців з новими смаками. Адже у подорожах люди зазвичай куштують місцеву їжу, але потім їм складно знайти ті самі смаки та аромати вдома. Цю місію беруть на себе Сашко і Марина: їхні соуси, джеми, карамелі та комбучі відтворюють рецепти різних світових і локальних кухонь.
На початку лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, партнери розширили бізнес — відкрили у центрі Львова заклад «Боїм Кебаб». Там готують кебаби з ферментованою сальсою і подають їх з фірмовими соусами бренду.
«Ми завжди шукаємо нові смаки, які допоможуть людям отримати емоційний та якісний продукт, відчути вау-ефект, розширювати горизонти звичного. А завдяки широкій лінійці соусів наші клієнти можуть експериментувати й від того кайфувати», — ділиться Сашко.
Запускати нові продукти продовжують і під час повномасштабної війни. Наприклад, в одному із львівських закладів Сашко і Марина побачили, як власниця пропонує в меню рамен з додатками, які подобається саме їй. Так народилася ідея продавати іменні кебаби — такі комбінації смаків, яким віддають перевагу ті чи інші відомі люди міста.
У червні випустили «кебаб, як любить Ярема Дух (блогер, політичний комунікаційник, — прим.ред.)». Ярема запропонував віддавати 10 % з продажів цієї позиції на благодійність, і відтоді й всі наступні іменні кебаби слугують цій меті. Кожен амбасадор місяця сам вибирає, у який саме фонд спрямувати кошти.
«У Сашка безліч ідей, а я вмію виконувати операційну роботу»
Сімейним бізнесом керує Марина — вона відповідає за виробництво й організацію всіх внутрішніх процесів. А Сашко формує візію бренду, займається маркетингом і візуальною частиною, а також генерує нові ідеї щодо продуктів та глобального розвитку.
«Ми з Сашком дуже різні, і це перевага для бізнесу. У нього завжди безліч ідей, він відчуває тренди. Мені, навпаки, подекуди бракує креативу, зате я вмію виконувати операційну роботу якісно та вчасно. У такий спосіб ми з чоловіком урівноважуємо одне одного», — підкреслює Марина.
За словами співвласниці «Боїм», вона зазвичай занадто довго зважує «за» і «проти» перед тим, як щось почати. А у Сашка такої проблеми немає — йому б навпаки, вчасно зупинитися. Тож поки Марина розмірковує, чи слід щось робити, Сашко вже починає, а вона, своєю чергою, підхоплює та розвиває.
Пропозиції щодо розвитку у Сашка з’являються так часто, що партнерам фізично не вистачило б часу та ресурсів втілювати всі поспіль. Марина пріоритезує ідеї чоловіка та «зрізає» зайві.
«Наприклад, Сашко щозими запалюється думкою робити імбирний чай. Але задля зручного пакування такого напою потрібно купувати спеціальне обладнання. Тож проект матиме надто довгострокову окупність, що не доцільно для бізнесу. Можливо, ми повернемося до цієї ідеї у майбутньому», — пояснює Марина.
«Створили окремий чат для переписок про бізнес»
Партнери розповідають, що між ними не буває сварок в класичному розумінні. Сашко наголошує, що якщо він відводить дружині роль керівниці бізнесу, то має слідувати цій логіці до кінця — тобто залишати останнє слово у спірних питаннях саме за нею.
«Але загалом важливо розмовляти одне з одним, та головне — мати бажання почути партнера. Мені іноді важко висловити свою думку, бо хвилююся, що можу образити Марину. Я можу доносити своє бачення занадто наполегливо, бо щиро хочу як краще. Але я в жодному разі його не нав’язую», — підкреслює Сашко.
За словами подружжя, у якийсь момент вони відчули, що забагато розмовляють про роботу. Адже бізнес завжди переживає ті чи інші кризи, простих часів не існує. Тож думки про компанію не відпускають і вдома.
Щоб частково розмежувати обговорення робочих та особистих питань, Сашко і Марина створили окремий чат для обговорення бізнесу. Завдяки цьому хоча б в онлайн-просторі з’явилося більше впорядкованості. До того ж так простіше знайти у відповідному чаті потрібну інформацію — як по роботі, так і щодо побутових справ.
«Перед командою ми повинні виступати єдиним фронтом»
У 2022 році Сашко звільнився з IT-компанії, щоб присвячувати весь час бізнесу. У цей час на тлі волонтерської активності команда «Боїм» збільшилася з чотирьох людей до близько десятка. Відповідно, в компанії ускладнилися операційні процеси, потрібно було навчити та адаптувати до роботи нових співробітників.
«Мені постійно кортить щось покращити у бізнесі, дати якісь настанови працівникам. Тому, коли наша команда стрімко зросла, я почав подекуди втручатися в управління, царину Марини. Але з часом усвідомив, що це неправильно: адже коли ми не встигали узгодити дії, то моя активність радше ускладнювала роботу команди», — зізнається Сашко.
За його словами, якщо він доносить працівникам щось відмінне від того, що їм казала Марина, то підриває її авторитет як керівниці. Це не йде на користь бізнесу. Тому тепер, якщо він бачить спосіб вдосконалити операційні процеси, то спочатку радиться з дружиною, а тільки потім комунікує з командою.
«Я зрозумів, що кожний має займатися своїм напрямком, за який він відповідає, та не лізти у сферу відповідальності. А перед командою ми з Мариною повинні виступати єдиним фронтом, тобто висловлювати лише узгоджені рішення. Такий підхід підсилює нас як бізнес-партнерів», — ділиться співвласник «Боїм».
«Спільний бізнес — це випробування для стосунків»
Подружжя попереджає, що загалом спільний бізнес дає певний негативний відбиток на сімейне життя. Це певне випробування для стосунків.
«Коли у сім’ї є спільний бізнес, все змішується. Наприклад, я не ідеальний співмешканець в побуті. Крім того, за мною є певні огріхи в плані роботи. І у випадку сімейного бізнесу ці два негативи накладаються», — пояснює Сашко.
Крім того, у всіх бувають випадки, коли людина ображається на керівника чи колегу. Але Сашко та Марина і є колегами: вони не можуть прийти додому та виговоритися, жаліючись одне на одного.
Крім того, за словами Дмитра, перед тим, як створювати спільну справу, пара має добре зважити всі «за» та «проти». Найкраще робити те, що запалює обох партнерів, — а не просто хапатися за вигідну можливість отримати великий капітал.
За словами партнерів, коли пара запускає спільну справу, варто бути готовими до всього. Наприклад, може статися так, що бізнес не піде. Тож слід заздалегідь поміркувати, як це вплине на стосунки, чи не стане приводом для тяжких сварок.
«Якщо хочете заснувати сімейну компанію, зважайте, що йдете на цей ризик свідомо. Немає чарівної пігулки, яка забезпечить вам успіх у бізнесі та в особистому житті. Але в будь-якому разі важливо завжди підтримувати одне одного — як на роботі, так і в сім’ї», — наголошує Марина.
