Я хочу легально вмикати будь-яку музику у своєму закладі. Як це зробити?

Якщо ви думаєте, що платна підписка на Spotify, YouTube Music або Apple Music дозволяє вам вмикати будь-яку музику в закладі – це не так. Ба більше, вас можуть за це засудити на доволі солідний штраф.

Проте музику в Україні можна включати в ресторанах, торгових центрах, коворкінгах і кав’ярнях цілком легально.

Як це зробити, куди звертатися та скільки це коштує – ми розібралися разом із адвокатом Юлією Іськовою, яка висвітлює ці питання на власному YouTube-каналі.

Чому я не можу просто вмикати музику в себе в закладі?

Бо це заборонено законом. Навіть якщо ви придбали собі підписку на стримінговий сервіс, то мається на увазі тільки особисте використання. Це написано в умовах користування стримінгової платформи (тих, які ніхто зазвичай не читає). Увімкнути музику в кафе – це вже публічне сповіщення.

Те саме стосується радіо, телебачення, дисків, вінілів тощо. Сам факт того, що вам належить носій з якоюсь музикою не надає вам права вмикати це в публічному просторі без дозволу.

І що мені за це буде?

Можливо, нічого. А можливо, суд і штраф. І скоріше за все, суд ви програєте.

Який розмір штрафу?

Раніше все було простіше — 10 мінімальних зарплат за одне виконання одного треку. Тобто 60 000 грн. Але все залежало від рішення суду та того, чи захочете ви йти на мирну угоду із позивачем.

Зараз розмір позову залежить від характеру порушення, кількості музичних творів, що програються, вартості середнього чеку в закладі, суми договору, яку би заплатив заклад якби заключав договір до подачі в суд. Також додаємо судові витрати, відшкодування на адвокатів та моральну компенсацію. Суд має право стягнути з вас 10% від виграної суми в державний бюджет.

А як вони дізнаються?

Прийдуть в кафе, знімуть відео, а потім представлять це в суді. Вони на це мають право, бо це публічний простір та пряма норма в законі про виплати авторам та виконавцям.

Ага, а хто такі вони?

Вони – це організації колективного управління майновими авторськими та суміжними правами суб’єктів права інтелектуальної власності (скорочено ОКУ – запам’ятайте цю абревіатуру, це важливо). ОКУ створені, щоб збирати роялті (винагороду) всюди, де грає музика та розподіляти отримані гроші між виконавцями та авторами.

В Україні зараз зареєстровано понад 5 різних ОКУ. Але не лякайтеся, в цьому не потрібно детально розбиратися, бо кожна з них виконує окремі функції.

Що стосується закладів – головне визначити, якій ОКУ зараз платити за авторські і суміжні права.

Чим відрізняються авторські від суміжних прав? Це не те саме?

Ні, це різне, хоча й сильно пов’язане. От візьмемо пісню «911» гурту «Океан Ельзи». Авторські права на неї належать Святославу Вакарчуку. А от суміжні права – виконавцям (учасникам гурту) та виробнику фонограми (ТОВ «Суперсиметрія»). Тож, коли ви захочете програти цю пісню, то частина коштів буде сплачена Святославу Вакарчуку, а частина – ТОВ «Суперсиметрія». Хоча, в ситуації з гуртом «Океан Ельзи», Святослав Вакарчук для зручності свої авторські права теж передав за договором ТОВ «Суперсиметрія».

Тобто пісня в записі – це завжди як авторські, так і суміжні права, тому що вона існує як запис вокалу та фонограми разом із текстом та музикою. Це простий приклад.

А от коли авторів багато, а їхні права передані різним організаціям, тоді починається найвеселіше. Тому для легалізації процесів необхідно підписати договір на використання як авторських, так і суміжних прав.

Окей, а з ким ці договори підписувати?

З акредитованою ОКУ. Вони можуть змінюватися. Зараз триває доволі складний і заплутаний процес акредитації. Там поділ не просто на авторські та суміжні права, а за способами використання творів (виконання, сповіщення тощо). За суміжні права на виконання, наприклад, має право за акредитацією збирати гроші ГС «УЛАСП» (Українська ліга авторських і суміжних прав). За авторські права ОКУ поки не акредитовано.

Список усіх ОКУ та їхній статус можна подивитися на сайті Мінекономіки.

Тож якщо вам запропонують договір про збір коштів за авторські права від будь-якої ОКУ, то поцікавтеся самі (а краще із фаховим юристом), чи є в них відповідна акредитація та повноваження. Щоб не сплачувати кошти, які потім не отримають автори.

Ось типовий договір, наприклад ГС «УЛАСП» щодо суміжних прав, який є на їхньому сайті. Ви маєте отримати на підпис саме такий.

Якось складно… А чому не можна зробити просто одну організацію?

Якби ж ми знали. Внутрішні перемовини між ОКУ дуже складні й заплутані. Саме зараз вони тривають між кількома організаціями, а потім офіційна акредитація через Мінекономіки поставить, сподіваємося крапку в цьому питані.

Ну добре. А скільки це коштуватиме?

Вартість використання музики на місяць розраховується за такою формулою: Т=КМ*40*К, де Т — Тариф, КМ — кількість місць у закладі (не враховуючи тераси), а К — додаткові коефіцієнти. Кожне окреме місце на терасі коштує 20 грн.

Додаткові коефіцієнти можуть знижувати загальну вартість в залежності від середньої вартості блюда, розташування ресторану, кількості посадкових місць та типу закладу.

Тобто, якщо у вас кав’ярня за алкоголем у Києві на 40 місць, то вартість буде такою: 40*40*0,85 (за тип закладу) * 0,9 (за кількість місць). Тобто 1224 гривні на місяць.

Важливо: повну тарифікацію можна подивитися, наприклад на сайті ГС «УЛАСП», ГО «УААСП», або інших організацій ОКУ.

І я зможу вмикати музику будь-якого автора/виконавця? Від гурту «ВВ» до Леді Гаги?

Саме так. ОКУ не потрібні договори з усіма артистами світу, щоб надавати вам дозвіл на використання їхньої музики. Звучить дивно, але так це працює.

Ну добре, я підписав договір, заплатив, і все?

Не зовсім. Скоріше за все вам запропонують договір одразу на рік (тобто помножте тариф на 12 місяців). У договорі буде також шаблон звіту по виконавцях/авторах та їхніх піснях, які програвалися у вашому закладі. Його потрібно надавати раз на квартал.

Це що, мені записувати всіх, хто у мене грає?

Саме так. І ще й потім переписувати у шаблон звітності. Потім на основі цього звіту ОКУ має розподіляти винагороду авторам/виконавцям, музичні твори яких у вас звучали.

А можна не робити цей звіт?

Можна. Тоді його за вас зробить ОКУ, у них є такі повноваження. Але що буде в цьому звіті та чи дійдуть гроші саме до тих авторів/виконавців, музичні твори яких звучали в закладі — ви не зможете проконтролювати.

Тому ми радимо все ж таки напрягтися, та або найняти фахового юриста, або детально розібратися із цими звітами самотужки. Бо більшість закладів цього, на жаль, не робить. А страждають врешті автори/виконавці.

Може існує програмне забезпечення, яке все запише?

Є, але зараз в Україні не застосовується. На рівні перемовин між ОКУ роздумують про запровадження таких систем у секторі HoReCa, але поки все на етапі пропозицій.

Може є якісь ще варіанти окрім оцих ОКУ?

Є. Їх три.

1. Ви можете використовувати музику, яка не охороняється авторським правом – народна музика, або класична музика – де по смерті автора пройшло 70 років. Проте важливо, щоб сама фонограма також не охоронялася суміжним правом (наприклад, якщо це записав якийсь оркестр чи гурт). Якщо ж вашому закладу пасує український фольк або Моцарт — вам пощастило більше.
2. Ви можете придбати музику на аудіобанках (стокових музичних бібліотеках), права на яку належно очищено. Можете пошукати музику, яка розповсюджується за ліцензією на безкоштовне публічне сповіщення від Creative Commons. Можете також погуглити різних авторів та виконавців, які готові надавати свою музику безоплатно (але за договором, звичайно).
3. Ви можете придбати право на використання музики напряму у виконавця та/або його видавця (власника прав). Ну, або ж у кількох. Це доволі важко з точки зору перемовин, але так ви точно будете знати, що ці автори/виконавці отримають свою авторську винагороду напряму від вас. Щоправда, навряд вам вдасться обійти всіх авторів та виконавців, чию музику ви хотіли би вмикати.

Тобто якщо я хочу ввімкнути у своєму закладі музику закордонних зірок, єдиний шлях — це ОКУ?

Фактично так. Ви звісно можете намагатися зв’язатися з мейджор-лейблами та напряму з менеджментом Beyonce, але це шлях в нікуди.

Що ще треба врахувати?

Ми наполягаємо, що варто порадитися із юристами перед підписанням такого договору. Легальна музика в закладі — не настільки дороге задоволення, щоб ризикувати судовими справами. Але дуже важливо, щоб свої гроші (авторську винагороду) отримували всі сторони процесу, тому варто уважно перевіряти документи та уважно, і що не менш важливо, коректно заповнювати звіти.