Наш агрофронт: як держава підтримує український агробізнес?

З початком повномасштабної війни 24 лютого агробізнес в Україні переживає не найкращі часи. Активні воєнні дії, часткова окупація південних та східних областей, труднощі з логістикою та найскладніша в історії незалежної України посівна кампанія-2022.

Видання «Дзеркало тижня» опублікувало розлогий аналіз складних питань для агросектору під час війни: від особливостей трактування поняття «форс-мажор» до державної фінансової підтримки. AIN.Business зібрав головне.

Посівна-2022 – це мінімум бюрократії

Уряд працює для спрощення процедур в агросекторі. Передусім, йдеться про такі зміни:

• запити виробників на отримання необхідних ліцензій та сертифікатів будуть опрацьовуватися максимум добу;
• спрощення імпорту сільськогосподарської рослинної продукції, зокрема посівних матеріалів;
• запроваджено принцип екстериторіальності  в роботі Держпродспоживслужбі. Це означає, що за наявності фітосанітарного сертифіката контроль здійснюватиметься Службою без фітосанітарної експертизи

Нестачу палива для аграріїв та його суттєве подорожчання держава вирішує за допомогою таких інструментів:

• впровадження суттєвих податкових пільг. Зокрема, ухвалено закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження ПДВ на пальне до 7%;
• дозвіл на введення в обіг бензину і дизельного палива екологічних класів Євро-3 і Євро-4, щоб розширити паливну базу палива для посівної. 

Спрощення роботи із засобами захисту рослин (ЗЗР), тобто з пестицидами та агрохімікатами:

• подовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням і торгівлею ЗЗР на період воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування/закінчення.

Нововведення щодо обслуговування сільськогосподарської техніки:

• на період воєнного стану Мінагрополітики передбачило можливість експлуатації тракторів, самохідних шасі тощо без їхньої реєстрації
• протягом 90 днів після скасування/закінчення воєнного стану власникам техніки доведеться її зареєструвати (перереєструвати).

Фінансова підтримка від держави

Нові умови кредитування для агробізнесу та впровадження інструментів, що мають на меті фінансово підтримати агровиробників на час війни:

• держпрограма «Доступні кредити 5–7–9%»: сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн терміном до 6 місяців на провадження сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо);
• додаткова фінансова підтримка для малого та середнього бізнесу: компенсації відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн;
• максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%;
• аграрні розписки дають можливість оформити кредит на техніку, добрива тощо за умови застави майбутнього врожаю. Необхідні для оформлення держреєстри: Реєстр обтяжень рухомого майна та Реєстр аграрних розписок – працюють і в умовах воєнного стану.

Податкові зміни

З 15 березня набрав чинності закон про зміни сплати за землю в період дії воєнного стану.

• не нараховується і не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, коли припинено/скасовано воєнний стан;
• закон розповсюджується на території, де ведуться бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також визначені обласними військовими адміністраціями як такі, що засмічені вибухонебезпечними предметами, або на яких наявні фортифікаційні споруди;
• офіційно перелік територій не затверджено, однак до нього мають увійти такі області, як: Київська, Чернігівська, Харківська, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Житомирська та Запорізька області.

Що дає аграріям визнання війни як форс-мажор?

Торгово-промислова палата засвідчила, що з 24 лютого 2022 року події в Україні можуть трактуватися як форс-мажор. Для аграрної галузі це означає наступне:

• форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне здійснення плати за землю;
• не може бути розірваний договір оренди або ж застосовані будь-які штрафні санкції, зокрема, пеня, за умови, що в договорі прописані форс-мажорні обставини.

Заборона на експорт окремих груп товарів

Щоб забезпечити продовольчі потреби країни, Кабмін ввів обмеження на експорт низки товарів:

• передусім, це стосується вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби;

• За умови одержання ліцензії від профільного міністерства, можна експортувати пшеницю, меслін (її суміш із житом), кукурудзу, соняшникову олію, м’ясо та яйця свійських курей. 

Важливо! Ми проаналізували алгоритм дій від Мінагрополітики, як експортувати продукти під час війни, а також, як отримати ліцензію на експорт.

• встановлення повної заборони на вивезення калійних і фосфорних мінеральних та хімічних добрив;
• встановлення квоти на вивезення азотних добрив у розмірі до 210 тис. тонн, проте не більш як 70 тис. тонн на місяць.

---

Раніше AIN.Business, як Мінагрополітики допомагає аграріям під час посівної-2022 та що держава купує в підприємців в умовах воєнного стану.