Нові карбонові квоти: як українському бізнесу перетворити обмеження на можливості розвитку — колонка

У світі, де кліматичні зміни стають все більш нагальною проблемою, Європейський Союз виходить на передову боротьби з глобальним потеплінням через інноваційний проєкт Carbon Border Adjustment Mechanism (СВАМ). Він ставить на порядок денний важливість відповідального виробництва та сталого розвитку. Сергій Зінкевич, СОО та співвласник SUNSAY NRG, у колонці для AIN.Business розповідає про тонкощі СВАМ і його вплив на світовий експорт, аби українські бізнеси були готові до майбутніх викликів і могли скористатися можливостями, які вони створюють.


Що таке СВАМ і чому це важливо

Мені близька думка про те що, якби не війна в Україні, ми більше б говорили про кліматичні зміни у світі. У нашій країні вони не такі відчутні, проте глобальне потепління значно впливає на планету. Десь виникають страшні шторми, десь відбувається затоплення територій, а десь вода, навпаки, зникає. 

Саме тому весь цивілізований світ динамічно рухається в напрямку боротьби з глобальним потеплінням і кліматичними змінами. Європейський Союз як лідер цього руху створив перший механізм — СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism). Він дозволяє регулювати оплату за викиди вуглецю на кордоні з ЄС. І прогресивні бізнеси активно долучаються до цього механізму.

Як це працює? У Європейському Союзі всі виробництва мають квоти на викиди CO2. За будь-яке перебільшення вони зобов’язані сплачувати додаткові кошти, що веде до збільшення собівартості товарів. Кожна тонна викидів поза квотами коштує від 30 до 90 доларів. А підприємства можуть викидати сотні чи тисячі тисяч тонн — це значні суми.

Українські виробники, що експортують свої товари в ЄС, поки що не сплачують за додатковими квотами CO2: у нашій країні наразі немає відповідного законодавства, що зобов’язує бізнеси платити за викиди вуглецю в атмосферу. Це робить їхню продукцію дешевшою. Тому ЄС бажає регулювати цю несправедливість, щоб європейські виробники не були в програші. Тобто СВАМ допомагає запровадити чесну й гідну конкуренцію.

Що можуть робити українські виробники вже зараз

Я раджу українським бізнесам уже зараз почати знайомитися з СВАМ хоча б у теорії. Цей механізм запрацював з жовтня 2023 року в пілотному форматі, а з 2026 року він стане обов’язковим для всіх. 

CBAM передбачає, що українські виробники під час експорту своїх товарів до ЄС на кордоні будуть сплачувати додаткові кошти за викиди вуглецю. До того ж CBAM гарантує, що ці суми еквівалентні ціні на квоти на вуглець, що сплачують внутрішні виробництва. Отже, цей механізм не лише урівнює конкурентність між європейськими й українськими виробниками, але й заохочує до чистішого виробництва.

На сьогодні СВАМ охоплює лише декілька категорій: електроенергію, цемент, алюміній, залізо, сталь та імпорт добрив. Втім, якщо наразі компанія не підпадає під ці визначення, це не означає, що вона може ігнорувати цей механізм. Адже в майбутньому цей список стовідсотково буде розширюватися.

Поки є достатньо часу до 2026 року, українським компаніям слід познайомитися детально із СВАМ, навчитися рахувати свої викиди CO2, а також проаналізувати своє виробництво. Уже зараз важливо розробити стратегію сталого розвитку, яка дозволить стати більш екологічними. Це може містити як оптимізацію системи водовідведення, так і встановлення сонячних електростанцій. 

Деякі українські компанії вже активно працюють у цьому напрямку. Наприклад, «Інтерпайп» впровадили систему моніторингу викидів парникових газів за прикладом ЄС. Новий підхід дозволяє врахувати значно ширший спектр чинників порівняно з методами часів СРСР, а також краще моніторить викиди CO2 по всьому ланцюжку матеріальних потоків у виробництві.

А гірничодобувна компанія Ferrexpo поставила за мету скоротити викиди CO2 на 50% до 2030 року. З 2015 року компанія розпочала реалізацію проєкту із заміщення дефіцитного природного газу біопаливом. І вже у 2022 році відсоток заміщення склав приблизно 35%.

Які перспективи відкриває СВАМ перед українським бізнесом

Може здаватися, що це лише нове обмеження, але це не так. Я раджу дивитися на СВАМ через призму нових можливостей. Такі впровадження націлені на сталий розвиток і допомагають підприємству стати більш досконалим. З одного боку, вони зменшують викиди CO2, а з іншого — роблять виробників більш конкурентоздатними порівняно з іншими. Адже всі ці дії в довгостроковій перспективі впливають на собівартість товарів. Вона буде зменшуватися принаймні коштом того, що хтось буде сплачувати СВАМ, а хто — ні.

У цьому контексті ефективними та прозорими інструментами для зниження викидів CO2 й уникнення додаткових витрат в межах СВАМ є:

  • модернізація систем опалення чи освітлення;
  • встановлення якісних сонячних електростанцій;
  • використання екологічного транспорту.

Тобто СВАМ не є обмеженням. Навпаки це потужний поштовх від ЄС до нових можливостей.

Чому на СВАМ слід звернути увагу вже зараз

Я впевнений, що протягом найближчих 5-10 років цей механізм буде впроваджений у більшості демократичних і цивілізованих країн. Виробники повинні грати на рівних умовах між собою. Тому є сенс вже зараз взяти до уваги СВАМ та почати розбиратися в тому, як він працює.

Якщо українські компанії проігнорують це зараз, то може настати момент, коли під час розмитнення товарів на кордоні виникнуть доплати, до яких їхня фінансова модель просто не буде готова. Тим паче, це лише зараз вартість за тонну викидів становить 30-90 доларів. Прогнозується, що до 2030 року вартість квот за викиди CO2 може зрости до 270 доларів за тонну.

Отже, якщо виробники не звернуть увагу на СВАМ зараз і привезуть свої товари в ЄС, вони можуть зіштовхнутися з досить значними додатковими витратами, яких не очікували.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук