Маркетинг від держави: як бізнеси зможуть використовувати торговельну марку «Зроблено в Україні» — колонка

Міністерство економіки подало на реєстрацію позначення «Зроблено в Україні». Ним зможуть скористатися бізнеси, аби популяризувати свої товари. Ольга Лукомська, юристка практики інтелектуальної власності в Axon Partners, у колонці для AIN.Business розповідає про умови та обмеження в користуванні цією торговельною маркою.


Говорити про підтримку та заохочення купувати товари українського виробництва можна безкінечно. А Кабінет Міністрів взяв і ухвалив кілька місяців тому постанову про питання популяризації товарів українського виробництва, яка фактично передбачає один із засобів маркетингу української продукції.

Загальна ідея має такий вигляд: продаєш товари українського виробництва — позначай товари визначеною маркою «Зроблено в Україні»/”Made in Ukraine” — підвищуй попит на свої товари — роби свій бренд більш впізнаваним. 

Звісно, не для всіх і не завжди надається такий бенефіт. Якщо ви компанія, яка продає артилерійську зброю, балістичні ракети або віскі, то, на жаль, ця постанова вас не стосується. Ну а всіх інших, плюс-мінус, стосується, тож розбираймось детальніше. 

Постанова передбачає, що Мінекономіки подає заявку на реєстрацію торговельної марки «Зроблено в Україні», яку потім зможе безкоштовно використовувати бізнес (ну і взагалі багато хто: державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності), якщо ви робите українське.  

Цікаво, що постанова не передбачає такого права для ФОПів, тому таким особам лишається дивитися зі сторони, як все це буде розвиватись і чи справді такий маркетинг спрацює. 

До речі, Мінекономіки вже подали на реєстрацію позначення, тут можна побачити, як буде виглядати марка в разі успішної реєстрації. 

Поки позначення не зареєстроване, бізнес може перевірити, чи підпадає він під класи МКТП, в яких подана заявка, аби розуміти, чи будуть на них поширювати бенефіти від реєстрації. 

Класи МКТП — це обов’язкова складова всіх заявок на реєстрацію ТМ, простими ж словами це Міжнародна класифікація товарів і послуг, яка, власне, і складається із класів, що вказують на те, для чого ви реєструєте/будете використовувати свою торговельну марку. Наприклад, якщо ви продаєте живі квіти і рослини, то вам може стати в пригоді 31 клас, а, якщо комбучу — то 30 клас. У межах одного класу ви можете обирати конкретні товари або послуги, які релевантні для вас, адже в одному класі можуть бути максимально різні товари/послуги. Скажімо, до 2 класу входять олійні фарби для художніх робіт, але також і речовини забарвлювальні для пива, а тому варто перевіряти не лише, чи ви підпадаєте під клас, а й чи в межах цього класу є застосовані до вас товари. 

Важливо розуміти, що використовувати марку зможуть не всі, бо класів, для яких подана марка, хоч і ого-ого (аж 31 із 45 наявних), але, наприклад, якщо ви компанія, яка продає дрони військового призначення, то вам залишиться лише спостерігати за цим дійством, бо Мінекономіки не подали ці товари в межах 12 класу. Тож варто уважно перевіряти, чи точно ви будете мати право використовувати позначення, аби такий маркетинг не нашкодив вашому бізнесу та репутації. 

Якщо ви дочитали аж сюди і розумієте, що ви із тих щасливчиків, хто гіпотетично буде мати право використовувати позначення, то тут можете ознайомитись із красивим брендбуком, який визначає, як саме можна буде використовувати марку. Не можна змінювати кольори, шрифт, кількість штрихів у лого тощо, бо використовувати марку абияк не можна. 

Брендбук визначає ряд особливостей використання торговельної марки, зокрема:

  • її можна використовувати не лише як наліпку на товарах, а й як лого в комунікаційних засобах, наприклад, в соціальних мережах;
  • допускається використання англомовної версії (“Made in Ukraine”). Ця фіча особливо актуальна для бізнесів, які реалізовують «англомовний товар». Незмінною умовою все ще залишається виробництво товару на території України;
  • розміщувати наліпку з маркою можна будь-де на товарі.

Також брендбук встановлює приклади, який саме вигляд візуально може мати марка, що є своєрідною шпаргалкою для SММ-спеціалістів, дизайнерів та інших осіб, які займаються оформленням візуального вигляду товару та веденням соцмереж. Встановлена навіть мінімальна висота наліпок! (до 9 мм). 

За загальним правилом, використовувати позначення можна саме в такому вигляді, власне, як і подано в заявці на реєстрацію торговельної марки. Також допускається деяка варіабельність у розташуванні елементів торговельної марки, про які можна почитати у брендбуці. 

Як кажуть, ласт бат нот ліст, усі ці можливості не для осіб, які провадять діяльність в рф або білорусі, або перебувають під санкціями, тож всидіти на двох (трьох?) стільцях не вийде.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук