Українське кіно, горори та відкриття під час війни: велике інтервʼю з «Планетою кіно»

Перший кінотеатр мережі «Планета кіно» відкрився у 2008 році — тоді команда вперше привезла в Україну новітню технологію IMAX. 16 років по тому, попри війну та пандемію, мережа налічує уже 10 кінотеатрів. Перед відкриттям нової, 11-ої локації, команда AIN.Business поговорила зі співвласником «Планети Кіно» Дмитром Деркачем і генеральною директоркою мережі Наталією Байдан про фінансове становище кінотеатрів, відкриття нових локації та зміни в смаках українців протягом останніх років.

Як зараз почувається «Планета Кіно» після уже понад двох років повномасштабної війни та після пандемії?

Дмитро Деркач: Мені здається, якщо взагалі брати до уваги всю ситуацію в країні, всю складність, то в принципі можна сказати, що ми почуваємося ще непогано. Ми працюємо, всі кінотеатри більш-менш працюють, якісь гірше, якісь ліпше, якісь погано, але працюють.Десь в якісь місяці навіть з прибутками й успіхами, коли є класні фільми. І це дає певні сподівання на краще. Але дивлячись на 2023 рік і вже на 2024, то погано, що немає якоїсь позитивної динаміки. Ми на одному рівні, як у 2023, так і в цьому році. Тому можна сказати, що ми працюємо стабільно погано.

Наталія Байдан: Так, ми стабільно погано працюємо, тримаємось на плаву і з усіх сил. Тому що на сьогоднішній день мова йде не про розвиток, не про стабільну роботу, а про виживання. У нас у мережі є певна кількість кінотеатрів, яка, на жаль, дуже серйозно постраждала від війни. Ми зараз у Харкові взагалі в нестабільній ситуації: ми не знаємо, чи будемо працювати в принципі, чи не будемо. Один день можемо працювати, а от наступний взагалі не працюємо, тому що немає електрики. У Дніпрі у нас був приліт, і це серйозно зашкодило нашій роботі, певний час ми не працювали там. Тому це знову-таки дуже серйозно вплинуло на роботу всієї мережі. Ми більш-менш стабільно й ефективно працюємо в Києві і у Львові. Це ті кінотеатри, які реально показують дуже непогані показники. 

Під час війни ми не працювали лише кілька місяців, а потім так дуже повільно, з великими потугами, з перипетіями, зі спілкуванням з Голлівудом, який не хотів повертатися в Україну. Тому що вони не уявляли собі роботи під час війни в Україні, тому довелося їх переконувати. Але все ж таки це нам вдалося, і на сьогоднішній день ми принаймні маємо ті самі прем’єри, що має весь світ. Тобто ті самі дати разом з усіма кінотеатрами по всьому світу, ми працюємо з усіма блокбастерами, з усіма фільмами, які йдуть у кінотеатрах по всьому світу. 

Нам ще дуже пощастило з тим, що все ж таки українські виробники вирішили не тримати на полицях свої фільми і таки почали їх нам видавати. Нас врятувала «Мавка». Я це поговорила вже багато разів на всіх конференціях, і це правда. «Мавка» нас врятувала свого часу в березні. Потім у нас було дуже спекотне літо в сенсі класних фільмів. На жаль, на нас також не могла не вплинути ситуація зі страйком Голлівуді і те, що Голлівуд трішечки притримує вихід нових фільмів. От зараз у квітні ми це дуже серйозно відчуваємо, тому що в нас немає таких гучних прем’єр. І от у квітні, на жаль, ми не виконували жодних планів навіть з урахуванням тих серйозних перешкод, які ми маємо у вигляді тривог, комендантської години, постійних проблем з електрикою. 

А як щодо кількості відвідувачів зараз? Відвідування кінотеатрів на умовно доковідному рівні чи якось відрізняється?

Наталія Байдан: Ні, говорити про доковідні часи ми в принципі не беремось. На сьогоднішній день, як еталонний варіант — 2019 рік. Він у нас був дуже успішним роком, було дуже багато гучних прем’єр, було дуже багато блокбастерів і ми чудово відпрацювали 2019 рік. Потім стався COVID, зараз війна, і ми притримуємось еталону за 2019 рік. Ми постійно працюємо з цими цифрами для того, щоб подивитися, де і як ми працюємо. Наскільки ситуація погана? Скажімо так: вона погана, як ми сказали на початку вже нашої розмови, але не катастрофічна. Відвідуваність все ж таки в нас впала і вона в середньому впала до 40% по мережі. Якщо ми дивимося з 2019 роком, єдиний кінотеатр, який показує позитивну динаміку, — це Forum Lviv. Це єдиний кінотеатр, який стабільно працює. І навіть були в нас місяці, коли ми спрацювали щодо відвідувачів трішечки краще, ніж 2019 році. Тобто Львів стабільно працює дуже непогано, решта кінотеатрів — ні.

Дмитро Деркач: Коли ми порівнюємо 2019 з 2023 роком, то треба ще мати на увазі, що не всі кінотеатри в 2019 ще у нас працювали. Але якщо порівняти в загальному по компанії 2019 і 2023 рік, то у нас відвідуваність впала на майже 45%. А якщо взяти бокс-офіс України, то по Україні відвідуваність впала на 53%. Тому майже так само, як і весь ринок просіли — майже в два рази порівняно з 2019 роком. Якщо взяти, наприклад, січень-лютий-березень 2019 року і січень-лютий-березень 2024 року, то ось у «Блокбастері» падіння в два рази. Якщо взяти Львів, King Cross — це такий великий кінотеатр за межами Львова — то там падіння трошки менше, ніж удвічі. Forum Lviv, який у центрі, то тут майже якраз не було падіння. Одеса Котовського — це маленький наш кінотеатр у центрі спального району — тут падіння просто колосальне, ну майже в 4 рази.

Дуже сильно просіли Суми — у нас там невеликий кінотеатр — десь майже в три рази падіння. Харків взагалі жахлива ситуація: падіння майже в 10 разів. Єдиний, мабуть, момент, якщо зараз дивитися, наприклад, на виторг у гривні, то ситуація має не такий поганий вигляд. Але треба розуміти, що просто курс гривні за цей період сильно впав. Тому в принципі, якщо дивишся на показники виторгу, то вони не такі жахливі, а якщо порівнювати 2019 і 2024 рік за кількістю глядачів або переводити валюту, то одразу розумієш ситуацію.

Чи змінилися за цей період загальні вподобання відвідувачів кінотеатрів? Або загальний портрет відвідувачів?

Дмитро Деркач: Загалом відвідуваність повністю залежить від фільмів. Якщо є «Мавка» і «Мавка» розкручена, популярна, очікувана, то в Україні люди йдуть залюбки на «Мавку» родинами. Якщо виходить «Дюна», то всі йдуть на «Дюну». Тому глобально по аудиторії змін ніяких. Але, звичайно, є дуже великий фактор тривог, і це зрозуміло. Зараз всі глядачі для себе порівнюють, чи готові вони йти в кіно, розуміючи, що може бути тривога і фільм вони можуть недодивитися. І це, мабуть, основна причина низької відвідуваності в Києві або у Львові: просто більшість людей розуміють, що вони можуть недодивитись фільм.

Наталія Байдан: Минулого року і цього року дуже чудово в нас працюють українські фільми. Ми спостерігаємо дуже серйозну активацію походів нашого глядача саме на українське кіно. Воно стає реально дуже якісним і саме тому глядач на нього звертає увагу і залюбки йде на українські фільми. Маємо чудові результати з українського кіно, зараз іде «Я, «Побєда» і Берлін» і це просто якийсь феномен.

Наприкінці квітня ми виходимо із «Крашанкою». Я абсолютно впевнена, що це знов-таки буде величезний успіх. Ну і ще хочу відмітити таку цікаву ситуацію — український глядач став ходити частіше на горор. Це як розрив якийсь шаблону. Але маємо те, що наш глядач дуже полюбив фільми-горор. Якщо результати раніше були посередні, то на сьогоднішній день вони йдуть чудово. Ще є фактор, що дуже класні голлівудські блокбастери, на жаль, ідуть 3 години і більше. І це не може не впливати на відвідуваність. По-перше, кількість сеансів дуже обмежена через тривалість, і на це ще додається комендантська година.

Яка частка квитків повертається або обмінюється через тривоги? І яка частка сеансів у вас відбувалась взагалі без тривог? 

Дмитро Деркач: За березень-2024 загалом по всіх кінотеатрах не відбулося 20% сенсів. А якщо за окремими кінотеатрами, то в «Блокбастері» київському приблизно 20% сеансів, які не відбулися, Львів — 18-20%, Одеса — це десь 25% сеансів, Суми — 40% сеансів не відбулися, Харків — майже 70% сеансів скасували, Дніпро — 35% сеансів у березні не відбулися. Ось така статистика. Ми за ці сеанси даємо вибір клієнтам — або повертаємо гроші, або замінюємо на аналогічний квиток, або даємо промокод, щоб потім можна було замінити квиток безкоштовно на будь-які інші сеанси.

І попри всі ці проблеми, попри падіння, ви все одно відкриваєте новий кінотеатр — посеред спального району. Які у вас очікування від цього кінотеатру?

Дмитро Деркач: Основним ініціатором того, що ми там відкриваємось, був Гарік Корогодський. Він дуже наполегливо нас намагався переконати, щоб ми туди заходили. У попереднього кінотеатру «Оскар», який там був, закінчився контракт. Dream Town розмірковували: або продовжувати з ними співпрацю, або шукати нового оператора. Вирішили шукати нового оператора, розглядалися в принципі всі, ми зокрема. Але — наскільки я чув зі слів Гаріка — вони проводили якісь всередині опитування і більшість людей хотіли бачити саме нас там — «Планету Кіно». Ми отримали від них дані з відвідуваності, зробили фінансову модель, отримали непогані умови з оренди, тому можна сказати, що очікування від цього кінотеатру в нас доволі позитивні. Це не було будівництво з нуля, бо ми домовилися з попереднім кінотеатром про деякі проєкти — отримали від них проєкти щодо електрики і інші такі штуки, які нам полегшили життя.

Наталія Байдан: Кінотеатр має працювати саме тому, що він розташований в одному з найбільших спальних районів міста Києва. Там доволі багато людей. Я подивилися, яка ситуація була, щойно відкрився «МакДональдз», які черги там стояли і зрозуміла, що в нас немає інших шансів, як лише дуже успішно там працювати. Ми відкриємо 5 залів, вони вже готові. Ми будемо чекати на перших глядачів 2 травня. Також ми там відкриваємо свій фірмовий кіномаркет для того, щоб нашим глядачам було зручно купити все, що вони захочуть. Також ми переробили в деякому сенсі всі зали. Ми зробили їх більш комфортними, більш зручними саме по тій формулі, з якою ми працюємо — Cinetech+. Ми зробили більш широкими ряди: там стало менше крісел, однак вони стали значно зручніші. Тому саме через ці фактори, які я вже сказала, я дуже сподіваюся, що відвідуваність буде приблизно на тому ж рівні, що ми маємо в інших наших кінотеатрах міста. У Києві це 20-23%, що дає нам впевненість, що це буде ефективна робота.

Скільки у вас часу загалом пішло на відкриття цього кінотеатру від моменту, як ви вирішили туди заходити?

Наталія Байдан: З листопада ми почали активний процес і от ми на 2 травня вийшли. 

І коли ви плануєте вийти на окупність кінотеатру?

Дмитро Деркач: До ковіду, до повномасштабного вторгнення ми намагалися заходити в ті об’єкти, де ми розуміли, що окупність буде орієнтовно 6 років. Десь ми погоджувалися на трохи гірші умови, але в цілому там 6 років — це такий орієнтир для нас був завжди. Після початку ковіду і ось до сьогодні щось прогнозувати нереально, говорити про якісь терміни окупності дуже важко. Основні причини, чому ми зайшли в цей кінотеатр — це все ж таки гарний об’єкт, доступність, великий спальний район, тому віримо, що цей кінотеатр буде гарно працювати. За нашою моделлю, яку ми склали, хочеться вірити, що буде 6 років. Але сказати, що воно дійсно так буде — просто нереально зараз.