Шлях заглиблення у сенси – історія українського бренду DARI jewelry

DARI jewelry — ювелірна майстерня, яку заснувала майстриня Дарі Чернікова 2012 року. Вона розпочала свою справу у кутку однокімнатної квартири за власноруч зробленим ювелірним столом. Спочатку була сама собі дизайнеркою, бухгалтеркою, фотографкою, копірайтеркою і майстринею, але згодом набрала команду та зосередилася на головному — творчості.

Всі вироби бренду виготовлені за авторським дизайном Дарі. Ювеліриня випускає як готові колекції, так береться і за індивідуальні замовлення. За кожну прикрасу з нуля і до повної готовності відповідає конкретний майстер. DARI jewelry створюють близько 250 виробів на місяць.

В інтерв’ю AIN.Business Дарі Чернікова розповіла про свій шлях від домашнього виробництва до майстерні в центрі Києва, «граблі», на які повсякчас наступає при виконанні індивідуальних замовлень, та боротьбу з плагіатом своїх прикрас.

Перші кроки у «типово чоловічій ніші» 

У 2009 році Дарі Чернікова навчалася у художньому виші та створювала прикраси ручної роботи. Згодом майстриня зосередила увагу на виготовленні виробів з покупної фурнітури та різних матеріалів, як-от полімерний пластик і вовна. 

«Мені це подобалося, людям це подобалося. Я горіла своєю справою та вирішила розвиватися у цій сфері. Пішла вчитися на ювеліриню, а коли опанувала ази ювелірного ручного виробництва, почала робити прикраси у сріблі та золоті», — розповідає героїня.

Відтак вона почала розробляти власні дизайни та продавати їх через соцмережі. Перші замовлення виготовляла ще за навчальним ювелірним верстаком, а згодом облаштувала робочий куточок у себе в однокімнатній орендованій квартирі. Ювеліриня пригадує, як клієнти приїздили до неї і забирали вироби просто у під’їзді.

За словами Дарі, її бренд розвивався з нуля і поступово. Майстриня отримувала 5–20 замовлень щомісяця та реінвестувала прибуток в інструменти для виготовлення прикрас. Першою досить великою для того часу покупкою була китайська бормашинка за 1500 грн. А вальці для прокату металу та магнітну поліровку за 10 000 грн їй подарував брат. 

«На старті у мене не було фінансових резервів, тож іноді навіть задумувалася, чи не піти працювати на завод. До того ж на українському ринку майже не існувало прикладів дівчат-ювеліринь, які створюють авторські вироби та продають їх через соцмережі — ця ніша була типово чоловічою. Тож найскладніше було не звертати з цього шляху мікропідприємства та творчості», — ділиться Дарі Чернікова.

2014 рік: потужний поштовх для масштабування

Протягом кількох років ювеліриня все робило самостійно: закуповувала витратні матеріали, придумувала прикраси, виготовляла їх, фотографувала, вела соцмережі, спілкувалася з клієнтами тощо. Поступово бізнес вийшов на самоокупність і став прибутковим.

Наступним етапом розвитку бренду стала оренда окремого офісу на 16 кв.м під майстерню, а також формування команди. Як розповідає засновниця DARI jewelry, 2014 року після анексії Криму й окупації Донбасу виріс попит на все, що робиться в Україні. Тоді вона й відчула потужний поштовх для масштабування.

«Я прописала технічні картки перших колекцій для ювелірів, аби вони могли створювати прикрасу з нуля і до кінця. Також розробила навчальний документ про клієнтський сервіс для менеджерки з продажу, адже у кожного покупця має залишатися позитивний досвід взаємодії з моїм брендом», — пояснює Дарі.

Зараз майстерня DARI jewelry розташована біля метро «Палац Україна». Там працюють дві ювелірині, ще дві — на аутсорсі. Також у команді є бухгалтерка та SMM-менеджерка.

Виробництво — не повного циклу, зазначає героїня. За деякими послугами бренд звертається до колег — наприклад, за покриттям родієм, гравіюванням, розробкою 3D-моделей для окремих замовлень тощо. Також компанія співпрацює з підприємством пробірного контролю, яке затверджує проби готових прикрас.

Прикраси з сенсом

Дарі Чернікова вирішила розвивати майстерню у камерному форматі без масового виробництва. Так, деякі моделі робилися у кількості всього 3–5 одиниць за весь час. 

Засновниця власноруч розробляє дизайни прикрас і пропонує їх на сайті бренду та у соцмережах. Більшість виробів доступна за передзамовленням, хоча деякий асортимент завжди є у наявності.

«У середньому DARI jewelry щомісяця виготовляє 238 срібних прикрас і 20 золотих. Середній чек по сріблу — 3050 грн, по золоту — 19 600 грн», — ділиться Дарі. 

За її словами, головна конкурентна перевага бренду — оригінальні дизайни виробів. Найбільший попит у покупців має каблучка «Хвиля», яку Дарі розробила ще 8 років тому, а також сережки, кулони та каффи до неї.

Також клієнтам полюбилася каблучка «Плетена» з колекції «Силянка», зроблена зі срібних маленьких бусин, скріплених подвійною шовковою ниткою.

Останнім часом популярності набули й прикраси з колекції «Текстури України», зокрема «Антрацит Донецького вугільного басейну», «Гранітна скеля Коростишівського району» та «Одеський пісок». Текстуру останнього ювеліриня знімала з реального піску, який їй передали з одеського пляжу.

«Я виробляю прикраси не стільки трендові, скільки із сенсом і за натхненням. Тренди використовую обмежено, наприклад на типи сережок. Якщо раніше ми робили тільки цвяхи-пусети, то зараз — актуальні півкільця з різними текстурами та формами», — розповідає засновниця DARI jewelry.

Індивідуальні замовлення

Іноді клієнти звертаються до компанії за індивідуальними дизайнами. Дарі зазначає, що береться тільки за ті, що більш-менш відповідають її стилю або просто цікаві для неї: 

«Наприклад, нещодавно замовили кулон у вигляді обʼємного жолудя з крильцями, який має відкриватися та містити фото. Це конструктивно складне завдання, адже треба розробити зручний механізм відкривання та домогтися того, щоб виріб не був затяжким. Зараз над остаточним виглядом прикраси працює наш моделювальник».

Засновниця DARI jewelry зізнається, що повсякчас наступає на ті самі «граблі», коли неправильно оцінює кінцеву вартість індивідуального замовлення. Так, вона орієнтується на схожі вироби з готових колекцій, але постійно виникають непередбачувані витрати. 

«Ці витрати я беру на себе. Казати клієнту постфактум, що ціна має бути вдвічі більше, не в моєму стилі. Врешті, буває, що не маю заробітку з таких замовлень. Тому останнім часом намагаюся говорити вартість за грам роботи й орієнтувати приблизно від і до», — зазначає Дарі. 

Продажі за кордон і боротьба з плагіатом

Майже з самого початку існування бренду майстриня продає вироби як в Україні, так і на міжнародному майданчику Etsy. Так, вона надсилала свої прикраси клієнтам із Європи, США, Канади, Бразилії, Австралії, Китаю, Японії. Частка продажів за кордоном — близько 10%. 

2023 року Дарі помітила свої вироби на китайських маркетплейсах — це були підробки її каблучки «Хвиля» та деякі інші моделі. Своєю чергою, китайський товар закуповували українські бренди-перекупники та торгували ним під виглядом авторської роботи.

«Деякі місцеві перекупники просто мене заблокували, деякі були чемні й видалили фото, а деякі не погоджувалися, що каблучки взагалі схожі. Ми багато працювали з юристами, і я дійшла висновку, що з Китаєм взагалі немає шансів боротися», — зітхає героїня.

Вона додає, що боротьба з перекупниками — також не має перспектив. Аби довести, що їхній товар є плагіатом, потрібно робити експертизу за 30 000-50 000 грн, яка офіційно доведе схожість виробів. До того ж висновок експертів можна використовувати при розгляді справи тільки з одним магазином, для інших треба робити іншу експертизу. Тож, підсумовує ювеліриня, зусилля не мають сенсу.

Зараз у планах — більше заглиблюватися у маркетинг та збільшувати відсоток іноземних замовлень, щоб диверсифікувати джерело прибутку.

«Я не бачу розвитку бренду у бік збільшення обʼємів виробництва. Мені більш до вподоби шлях заглиблення в сенси та втілення їх у прикрасах, тобто збільшення цінності одного виробу», — підсумовує засновниця DARI jewelry.