Марина Батуринець вклала 2 млн грн в ремонт своєї школи Bazilik. І все втратила. Але від ідеї не відмовилась

Як і багато українців, засновниця школи Bazilik Марина Батуринець на початку 2022 року мала купу планів. Серед іншого — на початку березня відкрити двері нового просторого приміщення своєї школи. Для Батуринець це свого роду мрія: власна окрема будівля, кілька поверхів, різні зони, класний простір, де можна працювати, навчатись та приємно проводити час. 

За підрахунками, на середину лютого в ремонт будівлі вже було інвестовано близько 2 млн грн, залишалось придбати меблі, різні дрібниці і все — вечірка з нагоди відкриття. 

24 лютого все змінило

З Мариною ми спілкуємось вже у 2023 році. Її бізнес — школа комунікації Bazilik, яку вона розвиває з 2015 року. В один з найскладнішим етапів — ковід та перехід в онлайн — вдалось вистояти та продовжити роботу. Планів на майбутнє та амбіцій вистачало: з офісу на один поверх було вирішено переїхати у власну окрему будівлю. Значні інвестиції не лякали: Батуринець мала план, як відробити інвестовані кошти. Не стали на заваді й зауваження друзів, які ще з кінця 2021 року вказували на новини про можливе повномасштабне вторгнення. 

Будівля стала далеко не головною проблемою у перші місяці повномасштабного вторгнення. Після того як стало зрозуміло, що Україна зуміла стримати російську навалу, а ЗСУ не дали бліцкригу трапитись, думки поступово повернулись до власної справи: чи час відновлювати роботу? Сумнівів вистачало: чи буде той, хто захоче вчитись?

Відповідь не забарилась. 

Першими запит на навчання дали бізнеси, які продовжували працювати в Україні. Більшості з них не вистачало знань, як правильно комунікувати, коли навколо йдуть бойові дії, летять ракети. З цього й почали. З літа 2022-го поступово повертали студентів та курси, що не закінчили через повномасштабну війну. 

Якщо вважати моментом відновлення травень 2022 року — наша розмова відбувається практично через рік. Які результати? Батуринець стверджує, що місяць до місяця показники різняться, але загалом школа працює не в мінус. Єдині втрати — власні кошти, інвестовані у новий офіс, якого так і не трапилось. Попит на знання є, хоча й не без викликів: частина студентів за кордоном, деякі викладачі не готові брати на себе додаткове навантаження поміж роботи: в Bazilik викладають спеціалісти-практики. Зважаючи на всі обставини навколо — навчання проходить лише онлайн. 

Та мрія відкрити офлайн-школу — нікуди не зникла. Хоч і коштувала 2 млн грн. Що ж трапилось? 

Приміщення, у яке команда школи планувала заїхати, стояло «голим». Ремонт потребував значних вкладень, на які Батуринець була готова. Десь всередині весни 2022 року орендодавець написав, що було б добре вирішити долю будівлі, яка стояла відремонтована, але фактично не працювала. Запропонував компромісне рішення зі значною знижкою по оренді. Марині було очевидно: заповнити три поверхи будівлі у Києві — нереально. Північ України лише ось кілька тижнів як деокупована, люди ще не поспішали повертатись, бізнес тільки починав відновлюватись. Перспектив було не так багато. 

«В той же час витрати не зупинялись. Ми хоч і зупинили ремонт, але комунальні платежі, рахунок, яким ішов на десятки тисяч гривень, ніхто не відміняв», — згадує героїня.

Тоді стало зрозуміло, що заповнити приміщення власними силами не вийде. Знайти когось у суборенду — означає перетворитись з школи на рієлтора. Після важких роздумів Марина вирішила достроково розірвати контракт та закінчити цю історію. Не вийшло. 

За контрактом приміщення потрібно було повернути у тому вигляді, в якому його брали в оренду. Тобто «голим». Батуринець, інвестувавши значні кошти у ремонт, запропонувала його залишити, а витрати хоча б частково розділити. Ідея у тому, що наступний орендатор зможе не витрачати час на ремонт, не просити орендні канікули, а з першого ж дня заїде та працюватиме. Лендлорду така ідея не сподобалась, ремонт, який до цього так важко давався, довелось розібрати. 

«Мені пощастило з прорабом, все, що можна було продати — ми продали. Повернули десь 200 000-300 000 гривень», — розповідає Батуринець. 

Гіркий досвід не став мрії на заваді. Під кінець розмови Марина повторює, що саме власне фізичне приміщення є частиною її ідеї про правильну школу. А тому з часом, коли випаде нагода, Bazilik знову отримає офлайн-домівку. 

«Так, мати онлайн вигідніше: витрат значно менше, маржа більша. Але я готова поступитись прибутком класному простору», — підсумовує засновниця Bazilik.