«Хотіли назвати “Троянда”»: з чого починалося кафе «Зиґзаґ», що на Рейтарській
В один момент, вулиця Рейтарська у Києві стала розвиватися з шаленою швидкістю, а заклади, які відкривалися на ній, – заробляти прихильність містян і гостей столиці. У 2016-му на Рейтарській відкрилося кафе «Зиґзаґ», яке до сьогодні збирає відвідувачів на ранкову шакшуку, авторські коктейлі й популярний вишневий пиріг.
AIN.Business поговорив з керівником закладу Ігорем Лімом про те, з чого починався «Зиґзаґ», його цінності, особливості меню, роботу в умовах війни, та плани на майбутнє.
«Зелене коло і червоний зиґзаґ»
Міське кафе «Зиґзаґ» на Рейтарській у 2016 році відкрило подружжя Любові Цибульської та Микити Москаленка. До того пара була співвласниками кафе «Косатка» і працювала там якийсь час. Згодом вирішили створити свій власний проект на Рейтарській, який є абсолютно незалежним закладом, і продали свою долю в «Косатці». Виникла потреба у місці для себе і для своїх людей.
Було два варіанти назви — «Зиґзаґ» і «Троянда». Зупинилися на першому, адже «Зиґзаґ» — назва з українського авангардизму, а саме з поезії «Зелене коло і червоний зиґзаґ».
Любов відповідає за всю змістовну та концептуальну частину кафе, Микита займається фінансовою. Як зазначає Ігор, керівник закладу, це власники, які приймають рішення та вкладають душу. Подружжя постійно приходить у кафе на сніданки, ввечері — на коктейлі або вино, проводять тут бізнес-зустрічі тощо.
«”Зиґзаґ” — це про людей і про все супутнє, щоб їм було комфортно».
Район обрали не випадково, каже Ігор, – засновники закохані у нього і навіть живуть недалеко від свого кафе. Це одна з найбільш творчих вулиць міста, тому в усьому вони шукають гармонію та красу. Працівники «Зиґзаґу» також полюбляють Рейтарську/Золоті ворота та багато знають про цю місцевість. Тому гості бонусом можуть отримати рекомендації, куди зазирнути, де подивитися на сучасне українське мистецтво, як пройти до Пейзажної алеї тощо.
Дизайном закладу займалося архітектурне бюро Forma, а фірмовий стиль розробляв дизайнер Дмитро Ніколаєнко.
…а той виклав зброю на барну стійку
Головна концепція закладу — комфортне місце, де збираються люди зі схожими цінностями. Це стосується як команди, так і гостей, зазначив Ігор. Серед основних цінностей: порядність у всьому, українська позиція, щирість.
Заклад збирав свою аудиторію поступово і спочатку заходили однодумці. Згодом все змінилося: головний капітал закладу, люди, став нарощуватися на очах. Більшість відвідувачів зараз — постійні клієнти, частина — іноземці. Аналізуючи клієнтів, Ігор додає, що це сучасні, молоді та активні, в основному творчі люди: журналісти, дизайнери, фотографи, митці тощо.
Без казусних історій не обійшлося, адже аудиторія формувалася часом. Іноді «Зиґзаґ» відмовляв в обслуговуванні людям, які могли кидатися їжею одне в одного, відкрито не поважали співробітників, або приходили з охоронцями, які могли для забави дістати зброю в залі повною людей.
«Але, як правило, всі ці гості повертались. Це багато говорить про цих людей. Вони готові визнати свої помилки, і тут це дуже поважають».
«Чи пішов би я з цією людиною в бар після зміни?»
Людей в команду майже ніколи не шукають на платформах. Тільки у деякі департаменти, наприклад, якщо потрібні господині чистоти. Зазвичай про відкриті вакансії розповідають серед друзів і знайомих, пишуть в робочі чати, збирають рекомендації від гостей. У «Зиґзаґу» вважають, що так ймовірніше знайдуть людину, яка їм підходить. Далі керуються відчуттями від спілкування на співбесіді, головне, на що звертають увагу — відповідність основним цінностям.
Велика вимога до персоналу — українська мова та гарне знання англійської, а також чітка українська позиція.
«Це той випадок, коли обираєш людину та думаєш “чи пішов би я з нею в бар після зміни?”», — каже Ігор.
Команда закладу велика. Крім роботи у «Зиґзаґу» хтось є актором дубляжу або театру, хтось займається професійно фотографією, хтось гастролює з діджей-сетами по Україні, хтось професійно грає в відеоігри, хтось продає одяг у себе в інтернет-магазині тощо.
«Щодо відповідальності — коли попередня керівниця передавала мені повноваження, то зробила для цього спеціально окремий сайт під назвою “В добрі руки”. Там були вся інформація, контакти і якийсь бекграунд з кожним з них», — сміється Ігор.
750 порцій шніцелю на місяць
«Зиґзаґ» має обмежені об’єми та потужності, тому у закладі не можуть хаотично додавати нові позиції у меню. Тому при формуванні меню орієнтуються насамперед на відгук аудиторії й обережно змінюють страви та напої.
Найпопулярніша основна страва — шніцель. Наразі продають близько 750 порцій на місяць. Частіше замовляють тільки вишневий пиріг. Також хіти: картопляні ньокки, курячі нагетси, курячі мітболи, тартар з телятини та яблучний пиріг, який був з самого відкриття.
Щодо бару — система схожа. При розробці коктейльної карти, каже Ігор, орієнтувалися на розмови з гостями за барною стійкою. Так зрозуміли, що суперсолодкі тропічні коктейлі на кшталт маракуї з кокосом — не спеціалізація закладу, але для класичних подібних коктейлів пляшки потрібного алкоголю про всяк випадок заховані.
AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
Несподіване розширення
Згодом від власників «Зиґзаґу» з’явилися два нові та амбітні проекти. У просторі Рейтарська Circle Любов і Микита відкрили піцерію «Комета», ідеєю для якої надихнулися під час подорожей Штатами. Потім, додає Ігор, до них звернулися кураторки проекту The Naked Room з проханням допомогти з гастрономічним куточком в галереї. Тому тепер будь-що з меню «Комети» можна замовити та з’їсти й в галереї сучасного мистецтва.
«Ми починаємо розширюватися на Рейтарський і це трохи тривожить. Треба вже вибудовувати структури, які межують з мережею, але нею це ніколи не стане. Це все самостійні проекти».
Також одне з головних завдань на найближчий час — перекласти бруківку перед закладом. Ігор каже, що вони довго спілкувалися з Київською адміністрацією, але саме ці роботи постійно відкладали. Тож у «Зиґзаґу» вирішили зробити це самостійно, своїм коштом, а натомість стикнулися з усією можливою бюрократією.
«Сусіди чистили картоплю»
З 28 лютого 2022 року «Зиґзаґ» почав волонтерити. Створили чат, а згодом знайшлися люди, які почали готувати страви для наших захисників і захисниць. Потім з’явився «Київ Волонтерський» і взяв на себе організацію волонтерської діяльності «Зиґзаґу» та «Комети».
«Волонтерити в «Зиґзаґ» прийшло багато сусідів і гостей — різних за віком, статком і діяльністю людей. Вони чистили картоплю, готували їжу, нарізали овочі. На піку це було 600-700 порцій на день. Донати ж від гостей використовували зокрема на продукти».
«Якось березні до нас у вікно постукав друг-гість, який попросив приготувати каву, а на той час ще ніхто навіть не прогрівав кавомашину. Багато кави та молока ми віддали госпіталям та на ТрО, але щось залишилося. І як зараз пам’ятаю, що це був допіо без кофеїну з теплими вершками і спеціями. З того моменту ми зрозуміли — є потреба готувати для людей, які приходять у заклад», — розповідає Ігор.
Всередині «Зиґзаґу» тоді все було зайнято волонтерською діяльністю, тож спочатку відкрили частину літньої тераси. Але на дворі ще було холодно, тому частину гостей розміщували в першій малій залі — там вони могли пити каву і їсти сніданок, а за зеленою шторою продовжувалась волонтерська діяльність. Потім волонтерський штаб перемістився у «Комету», а «Зиґзаґ» прибрали, перегрупували та відкрили повністю 3 квітня.
На момент виходу матеріалу, заклад працює у воєнному режимі до 21:00, щоб співробітники встигли додому до комендантської години. Раніше більша частина відвідувачів «Зиґзаґу» приходила саме після 20:00, зараз же люди перебудували свій стиль відвідування закладів, підкреслює Ігор.
Добра справа
Як каже Ігор, зараз всі у закладі працюють в режимі очікування на хороші новини, але щоб не просто байдикувати, щось для цього роблять. Все ще співпрацюють з «Києвом Волонтерським» і реалізовують з ним проекти. А з керівницею фонду Притули Ганною Гвоздяр пропрацювали два коктейлі та 100% від їхнього продажу кожен місяць віддають в організацію — на закупівлю дронів.
«Крім того, вся команда долучилася до того, щоб привезти десятки машин на фронт, на яких зараз їздять військові. На цьому спинятися не збираємося. Плануємо різними способами допомагати й надалі — задля наближення спільної перемоги», – підсумовує Ігор.
Раніше AIN.Business розповідав велику історію київської кав’ярні «Каштан»:
Коментарі | 0