Як це почати бізнес, коли в країні війна: три кейси

Українсьскі підприємці не тільки продовжують працювати та вести свою справу попри важкі обставини, а й наважуються відкрити новий бізнес у розпал повномасштабної війни. Про таких сміливчиків та їхній шлях від ідеї до першого прибутку пише видання «ШоТам». AIN.Business переповідає.

Milk_needle

• Пара, яка відкрила бізнес, родом з Харківської області. До повномасштабного вторгнення Владислава Ніколаєнко працювала в аніме-магазині «Маскот», а Максим Савченко працював у магазині техніки. Хоча й вони ніколи не мали власного бізнесу, проте розуміли, як це працює, адже працювали із закупівлями та слідкували за товарообігом. Бажання запустити бізнес було ще до повномасштабного вторгнення. Але саме ідея бізнесу виникла у Влади під час війни після перегляду відео у ТікТок про тафтинг. Так, 4 липня, народився бренд Milk_needle, який займається виготовленням тафтингових килимів власного дизайну. 
• Перше вкладення в бізнес 20 000 гривень. Цю суму пара витратила на тафтинговий пістолет, раму, тканину, пряжу та клей. У підприємців були труднощі з тканиною для забиття килима, адже ринок, де можна було б обрати тканину за дотиком, згорів через обстріли рф. Тому замовляли онлайн, як кажуть власники, наосліп. Виникають труднощі й з постачальниками: інколи немає можливості привезти в Україну деякі матеріали, що й ускладнює процес. 
• Виготовлення килима починається з підбору ескізу з клієнтом та затвердження розмірів. Потім відбувається вибір кольорів, перенесення малюнка на натягнуту на рамі тканину й забивка. Далі проклеюють килими та наклеюють підкладки. Тоді відбувається стрижка та основний контуринг. Цей процес займає декілька днів або тижнів – залежно від розміру килима.
• Співвласниця Milk_needle радить іншим заводити сторінку у ТікТок, адже cоцмережі та особистий контакт – безкоштовна реклама вашого бізнесу. Вона каже, що варто підлаштуватися під тренди – і клієнт вас знайде. Співвласник бренду радить вивчити ринок та конкурентів, визначити свою унікальність та не боятися припускатися помилок. А ще – записувати всі витрати та прибуток.

«М’ясні ґризлі»

• Проект «М’ясні ґризлі» створили давні друзі з Івано-Франківська: Наталя, Міша, Богдан та Аліна. Раніше співвласники працювали в закладах харчування: троє кухарів та адміністратор Богдан. Після перерви у спілкуванні у декілька років, їх зблизила війна. Єдине, що друзів тоді підтримувало – їхні «посиденьки», на одному з яких і прийшла ідея створити спільний бізнес. В такий спосіб вони вирішили підтримувати економіку й робити внесок у власне майбутнє.
• Співвласники вирішили робити м’ясні снеки, адже тоді Михайло вже сушив м’ясо для себе та закладів. І вже у вересні підприємці закупили професійний дегідратор за 15 000 грн, допоміжні обладнання та перші продукти. Загальна сума стартового капіталу склала приблизно 30 000 грн.
• Підприємці діляться, що конкуренція була великою. Вони вирішили виділитися тим, що зробили широкий асортимент смаків, у них їх 15: гострі, пряні, ніжні, із сирами та нотками фруктів чи горіхів.
• А їхніми словами, помітні труднощі виникли, коли м’ясо виросло в ціні. В той час бізнес робив також знижки, щоб привернути до себе увагу. Тому на деякій продукції виробництво працювало в мінус. Проте згодом замовлень стало більше й сьогодні кожен із власників заробляє. За два місяці бізнес вийшов на максимальні обороти виробництва. Планують також оновити обладнання на дорожче.
• Технологія приготування снеків полягає у дегідрації (висушуванні). Спочатку потрібно зачистити м’ясо, нарізати його та замаринувати. Тоді треба висушити все за низьких температур. Власники кажуть, що використовують тільки натуральні спеції без жодних домішок. 
• Підприємці радять не шукати ідеального моменту для початку бізнесу – потрібно робити одразу з настання ідеї. Важливо також знайти команду, з якою разом треба обдумати ідею та реалізувати план. 

«26 і кава» 

• Власниками кав’ярні «26 і кава» у Дрогобичі є подружжя, Юлія та Роман Дими. Вона – родом з Дрогобича, має досвід керівниці в Urban Space Radio й у ресторанній сфері. Він – родом з Одеси, є операційним директором продюсерської агенції. У грудні 2021 року їм прийшла ідея створити якийсь проект для Дрогобича, зокрема, кав’ярню, адже Роман з дитинства мріяв мати заклад, де збиратимуться люди й питимуть якісну каву. 
• Перед відкриттям власної справи власники зробили невеличке дослідження й визначили, що популярним в місті є кава та дозвілля. Тоді проаналізували ринок, аудиторію й розпланували етапи процесу відкриття бізнесу: дизайн-проєкт, ремонт, пошук і закупівля обладнання, підбір і навчання персоналу та запуск. В липні запустили проект й ще місяць працювали в тестовому реживі.
• Вкладення у відкриття склали близько $20 000, – це на 30-40% більше, ніж планували. 30% вкладень підприємці витратили на ремонт, 30% – на меблі, 20% – на обладнання, решту – на брендинг, дизайн, додаткові консультації, стартову оренду приміщення, навчання персоналу та інші витрати.
• В кав’ярні більшість обладнання та матеріалів з України. Це було нелегко через те, що частини необхідних матеріалів не було в країні, частину – довго довозили.
• Роман ділиться, що вони багато вклали в брендинг. Але його роль не можна переоцінити, додає він, особливо в довгостроковій перспективі. Юля ж розповідає, що важливим вкладенням також є навчання персоналу: двох барист вони відправили на навчання та стажування. 
• Концепція закладу така, що власники пригощають не тільки кавою, а й організовують події, – це допомагає нарощувати впізнаваність закладу, як бренд.
• Наразі бізнес не вимагає додаткових вкладень, а окупити кав’ярню співвласники планують до кінця наступного року. Короткостроковий план – вийти на бажаний показник. Для цього вони щотижня мають зустріч із менеджером кав’ярні, де плануємо, що треба зробити.
• Підприємці радять ставитися до грошей, як до ресурсу (не потрібно за них хвилюватися) й завжди мати відкладені фінанси: так легше працювати над запуском проекту та виділяти кошти на додаткові потреби. Окрім того, варто планувати процеси, а також подаватися на різноманітні гранти.