Діяльність бізнесу не зупиняється, але ціни ростуть

Протягом останніх двох років український бізнес вчився існувати в умовах надзвичайних ситуацій та воєнного стану, не дивлячись на складнощі з логістикою, постійними повітряними тривогами та іншими викликами. З жовтня підприємцям довелося адаптовуватися до чергових труднощів – відсутність електроструму. Журналісти «ЕП» розпитали представників різних галузей підприємництва, як вони виходять з ситуації та продовжують працювати. AIN.Business переповідає.

Супермаркети

• Мережа супермаркетів «АТБ» забезпечила 87 своїх магазинів (це 7% від усіх крамниць) генераторами. Один генератор може забезпечувати понад шість годин автономної роботи. Проте в мережі є 18 пересувних дизельних електростанцій. Їх направляють у магазини, де неможливо становити генератор. Наразі компанія виділила 400 млн грн на закупівлю ще 740 дизельних генераторів ,а також компанія планує придбати 300 терміналів Starlink.
• «Сільпо» теж забезпечує свої магазини альтернативним живленням 0 вони вже є в 50 супермаркетах (це 16% від усієї мережі). компанія планує встановити ще 190 штук, а також низка магазинів вже має термінали Starlink.
• У «Сільпо» та «АТБ» зауважили, що через відсутність світла в магазинах помінявся асортимент продуктів: та, які швидко псуються (риба, молочна продукція, заморожені напівфабриками) зменшилися в кількості. 
• За даними Асоціації ритейлерів, генератори також встановлюють супермаркети холдингу Retail Group («Велмарт», «Велика кишеня»), Metro. 
• Ситуація з відключеннями також впливає на ферми й теплиці, де вирощують ововчі. Внаслідок цього пропозиція м’яса, молочних продуктів та овочів може змінитися. Згідно повідомлення Всеукраїнської аграрної ради ціни можуть зрости на 15% до кінця зими.

Заклади харчування

• Знеструмлення, які відбувалися протягом останніх двох місяців більше вплинули на заробіток закладів, ніж на процес роботи. Адже більшість з них забезпечені генераторами. Минулого місяця виручка кафе та ресторанів в Україні впала в середньому на 8%, згідно з дослідженням Poster. Заклади змушені зменшувати години роботи, скорочувати меню, готувати лише холодні страви, розпалювати гриль на вулиці або працювати при свічках.
• Велика частина доходу ретсоранів йде на заправку генераторів. Кав’ярні Prostir Coffee, яка переїхала з Херсона в Івано-Франківськ, на це щомісяця планують витрачати 15 000 грн. Однак ті заклади, які встановили генератор, фіксують зростання виручки, адже стали коворкінгами, де можна працювати за ноутбуком. 

Аптеки та АЗС

• Мережа Socar забезпечена генераторами на 100%. У мережі WOG 50% заправок і до відключень були забезпечені генераторами, аби працювати за різних погодних умов. До середини грудня вся мережа має бути забезпечена автономним живленням. Окріт того, заправки забезпечують себе супутниковим зв’язком.
• Такі мережі аптек, як: «АНЦ», «Подорожник» та «Бажаємо здоров’я», працюють без електроенергії й без генераторів. Консультанти використовують натомість ліхтарі та свічки. Проте, як повідомляє гендиректор АНЦ Микола Щербина, під час відключень ефективність роботи падає близько на 50%. Тому компанія планує забезпечити 50% своїх аптек генераторами.
• Гендиректор АНЦ розповідає, що аптеки не можуть бути оснощені терміналами Starlink, адже біля антени має бути щонайменше 20 метрів відкритого простору.

Зв’язок

• У lifecell пояснюють, що базові станції (БС) працюють від енергомережі. Під час знеструмленн автоматично вмикаються акумуляторні батареї, які підтримують роботу БС дві-пʼять годин. Коли батарея розрядилася, єдиний спосіб продовжити роботу БС – підключити до генератора. Проте коимпанія повідомляє, що наразі потреба в генераторах перевищує кількість БС, тому lifecell постійно докуповує обладнання, акумуляторні батареї, пальне й навіть тестує живлення від сонячних батарей.
• Мережа «Київстар» залучила близько 260 мобільних та 400 стаціонарних генераторів. В компанії додають, що потрібно ще аварійні групи, які підвозитимуть пальне.
• У Vodafone зазначають, що підключити генератори до всіх БС неможливо через їхню кількість, в Україні їх 20 000. У листопаді компанія витратила додаткові 120 млн грн на забезпечення постійної роботи мережі. 
• Компанії зв’язку розробили спеціальні сценарії для кожного міста під час триваліших відключень, розповідають у Vodafone. В цьому випадку не йдеться про звичну якість послуг і повне покриття, але можливість залишатись на зв’язку – є.
• Окрім того, відомо, що проблему зв’язку під час блекаутів частково вирішує запровадження національного роумінгу.

Чому через виключення збільшують ціни на продукцію і послуги

Генератор – недешеве задоволення. За умови звичайного живлення від електромережі бізнес сплачує близько 5 грн за кВт, проте на дизельному генераторі один кіловат обійдеться вп’ятеро дорожче – близько 25 грн. Витрати на виробництво зростатимуть, тому й це позначається на цінах.