Коди акцизу в чеках зі спиртним: закладам загрожує штраф за їх відсутність

З 1 січня 2022 року у фіскальних чеках РРО заклади мають вказувати цифрове значення штрихкоду марки акцизного податку (серія та номер) під час продажу алкоголю. Про це пише Poster. 

Нові зміни передбачають обов’язковість коду акцизу (серія та номер) в кожному чеку з будь-яким спиртним. Такі зміни стосуються як продажу алкоголю в пляшках, так і продаж алкоголю на розлив. Якщо спиртне використовують для коктейлів – потрібно вказати всі види алкоголю, які є у складі напою.

Які реквізити мають бути в чеку під час продажу алкоголю:

• товарна підкатегорія згідно з УКТ ЗЕД – абревіатура української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Складається із 10 цифр, які присвоюються товару на митниці;
• найменування товару;
• вартість;
• кількість;
• цифрове значення штрих-коду марки акцизу.

Якщо марка пошкодилася після відкорковування

За Законодавством України, наявність марки акцизного податку на пляшці чи на пробці підтверджує, що спиртне було ввезене на територію України легально з оплатою всіх митних платежів та податків.

Проте після відкорковування пляшки, якщо спиртне йде на розлив чи для коктейлю, зберегти цілісність акцизу неможливо. Відповідно, юристи зазначають, що ці вимоги стосуються лише закритих тар. Окрім того, юристи радять не викидати акциз і завжди сканувати штрихкод, щоб не отримати штрафи.

Штрафи за порушення

З 2022 року набули чинності нові штрафи для бізнесу за відсутність будь-якого обов’язкового реквізиту в чеку. Зокрема, передбачено такі списання:

• за перше порушення – 100% вартості проданих із порушеннями товарів;
• за кожне наступне порушення – 150% вартості проданих із порушеннями товарів.
• за розрахунок за допомогою РРО без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та його кількості – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: близько 5100 грн.

Експерти попереджають, що власників закладів та співробітників можуть притягнути до адміністративної відповідальності за порушення закону:

• за перший раз – це 34-85 грн для співробітників, 85-170 грн – для посадових осіб;
• за повторні порушення – 85-170 грн та 170-340 грн відповідно.

Податкові перевірки

Під час воєнного стану податкова має право проводити такі перевірки:

• камеральні – перевірка податкової звітності без виїзду до платника податків на підставі наявних у ДПС документів: їх проводять за звітний квартал;
• документальні позапланові перевірки: проводять у разі безпечного доступу до оподатковуваного приміщення, території або майна;
• фактичні – перевірка за місцем фактичної діяльності платника податків.

Проте, у разі незгоди з результатами аудиту, заклади мають право подати заявку з заперечення на акт перевірки до податкової протягом 10 днів. Або протягом 30 днів подання позову до суду.