Як українські компанії релокуються на захід України в умовах війни

Дослідження та досвід групи компаній Suziria Group

Від початку повномасштабної війни український бізнес зіткнувся із нечуваним раніше викликом: убезпечити співробітників, продовжувати роботу, часом під обстрілами, платити зарплати та податки в бюджет, щоб тримати економічний фронт.

Щоб захистити людей та відновити роботу, багато українських компаній переїхали на захід України: лише за перший місяць війни у нові регіони переїхала понад сотня бізнесів. Організувати такий переїзд важко, навіть якщо ви — IT-компанія і перевозите людей лише з ноутбуками. А коли ви велике виробництво — релокація команди, цехів, обладнання перетворюється на завдання із зірочкою.

AIN.Business разом із провідним виробником, дистриб'ютором і найбільшим в Україні ритейлером зоотоварів, харківською групою компаній Suziria Group публікує дані дослідження про те, як українські бізнеси організовували свій переїзд до західних областей України, з якими викликами стикнулися та як відновлювали свою роботу.

Для цього ми провели опитування серед тих компаній, які мають цей досвід, а також детальніше вивчили кейс виробничої гілки групи компаній — Suziria Production, яка у вересні 2022 року запустила виробництво в Калуші, розподіливши навантаження між новим і першим своїм виробництвом у рідному Харкові.

002

Результати опитування

Ми опитали про релокейт до західних областей 16 компаній із різних сфер: серед них були IT-бізнеси, медичні та транспортні компанії, фінансові установи, фармацевтика та агробізнес, ритейл, фітнес-клуби та кав’ярні.

Відповіді розділилися навпіл: 50% респондентів перенесли свій бізнес на захід України частково, а ще 50% — повністю. Серед популярних напрямків переїзду: Харків — Львів, Харків — Калуш, Київ — Чернівці, Запоріжжя — Львів, Суми — Львів.

Використовуйте скролл, щоб переглянути статистику
Далі
З-поміж опитаних компаній 13% переїжджали за допомогою урядової програми, про яку ми писали вище, 63% переїжджали власним коштом. Решта 24% — завдяки і програмі релокації, і підтримці місцевої влади.
81% інвестував у релокацію до 1 млн грн, ще 12,5% — від 1 до 5 млн грн, а 6,3% респондентів довелося витратити понад 5 млн грн, щоб перевезти свій бізнес у відносно безпечні регіони країни.
18,8% з опитаних шукали працівників на новому місці, ще стільки ж перевозили команду. Решта перевозили частково, і частково винаймали людей на новому місці.
З-поміж опитаних компаній 13% переїжджали за допомогою урядової програми, про яку ми писали вище, 63% переїжджали власним коштом. Решта 24% — завдяки і програмі релокації, і підтримці місцевої влади.
81% інвестував у релокацію до 1 млн грн, ще 12,5% — від 1 до 5 млн грн, а 6,3% респондентів довелося витратити понад 5 млн грн, щоб перевезти свій бізнес у відносно безпечні регіони країни.
18,8% з опитаних шукали працівників на новому місці, ще стільки ж перевозили команду. Решта перевозили частково, і частково винаймали людей на новому місці.

Ми також попросили представників компаній розповісти, на що вони звертали увагу при перевезенні свого бізнесу. Серед популярних варіантів:

розвинена інфраструктура та зручна транспортна розв’язка, великий вибір офісів, адекватні ціни на житло, можливості розвитку для дітей співробітників;

наявність ресурсів для перезапуску бізнесу в новому місці;

пропозиції від місцевої влади (враховуючи, що компанія розглядала західні області ближче до кордону);

рівень безпеки регіону та кількість мешканців у конкретному місті, наявність промислових об’єктів під оренду;

представники бізнесу звертали увагу на терміни, які б знадобилися для релокації, а також на ті міста, де вже проживали їхні співробітники.

003 1

Яке було завдання

У харківському виробництві до війни працювало сім цехів із так званих food і non-food категорій: від кормів до модного одягу для тварин. 24 лютого воно фактично припинило роботу. Уже в березні знову почали відвантажувати готову продукцію. Але до остаточного рішення, що робити з виробництвом надалі, дійшли не одразу.

«Варто розуміти складність ситуації на той момент. Щодня у Харкові тривали обстріли, були прильоти, ніхто не знав, куди ракета потрапить завтра. Ми обговорювали, що робити далі, і рішення змінювалися щотижня»
Юлія Кириченко
Керівна директорка бізнес-підрозділу виробництва Suziria Production

Спочатку компанія вирішила терміново евакуювати все: насамперед — команду, далі — обладнання, сировину, готову продукцію. Приймати рішення у ситуації такого рівня непевності було складно, щотижня виникали нові факти та ризики.

Згодом лідерська команда, зберігаючи необхідну гнучкість рішень, вирішила перевозити лише зерновий цех, який є найбільш товароутворюючим у виробництві в межах України. Пошивне виробництво компанія частково віддала на аутсорс, підтримуючи в такий спосіб інші локальні бізнеси. Збереження інших цехів у Харкові також стало принциповим рішенням задля підтримки команди та клієнтів, які вирішили продовжувати життя в місті.

У такий спосіб компанія не стільки релокувалася на захід України, скільки свідомо обрала шлях розширення й інвестицій у запуск нового виробництва у Калуші. Такий крок не лише дозволив диверсифікувати ризики та полегшити роботу з експортними замовленнями, але й став важливим символом віри в перемогу для всієї команди.

Використовуйте скролл, щоб переглянути фото
Далі

003 2

Як обирали регіон та місто

Обираючи регіон для переїзду, компанія намагалася знайти максимально безпечне місце для команди, але також і регіон із промисловим потенціалом. Вона зареєструвалась у державній програмі допомоги з релокації від Мінекономіки.

«Наші контакти передали в обласні адміністрації, нам зателефонували буквально з кожної області, скидали варіанти, дані по об’єктах, загалом дуже йшли назустріч і намагалися всіляко допомогти та проконсультувати»
Дмитро Коваль
Керівник департаменту виробництва в Suziria Production

Обрати майданчик для переїзду було складно: багато з об’єктів, які пропонували компанії, були непридатними для роботи. А команда шукала локацію, яка б не вимагала глобального ремонту, щоб швидше можна було запустити роботу виробництва.

Ще один важливий критерій: близькість локації до кордону, адже Suziria Group експортує продукцію у понад десять країн і продовжує активно інтернаціоналізовувати власні бренди.

«Нюанс ще був у тому, що ми планували запустити харчове виробництво для птахів та гризунів, а ми єдині, у кого в Україні обладнання та технології мають міжнародну сертифікацію ISO, отже, вимоги до приміщення були досить високі»
Дмитро Коваль
Керівник департаменту виробництва в Suziria Production

Дмитро особисто телефонував десяткам власникам об’єктів Закарпатської, Вінницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Закарпатську область дослідили ще й «ногами», відвідуючи промислові майданчики, що пропонувалися для оренди.

У цей період міська рада Калуша проявила себе дуже активно: телефонували, запрошували приїхати подивитися локації. Калуш — одне з найбільш промислових міст на заході України, забезпечує до 70% виробництва Івано-Франківської області. Тож, коли команда завітала до міста, то зрозуміла, що це ідеальний варіант.

003 3

Чи було дорого та складно перевозити бізнес

Перевезення промислової компанії потребує значних інвестицій. Як бачимо з результатів нашого опитування, для багатьох українських бізнесів це питання мільйонів гривень.

Для Suziria Group релокейт до Калуша в результаті став не так евакуацією, як розширенням виробництва. Більшу частину обладнання не релокували, а купляли для нового виробничого майданчика, зокрема, де це було можливо — в українських виробників. Перевезли лише деяке обладнання, яке занадто специфічне або занадто дороге, щоб залишати їх у Харкові.

З витратами на оренду майданчика теж все склалося оптимально. За словами Дмитра, орендатори траплялися різні: були такі, що просили вартість суттєво вищу за ринкову, були й ті, хто казав: розуміємо, у якому ви стані, зробимо знижку.

У результаті вийшло орендувати промисловий майданчик: фактично «голе» приміщення, з електрикою та вікнами, яке потрібно було доводити до ладу. Тож команда домовилася з орендодавцем про фінансування реновації 50% на 50%.

Використовуйте скролл, щоб переглянути фото
Далі

003 4

Результати

Усі ці старання не були марними: вже 29 липня компанія провела тестовий запуск калуського майданчика. Він показав задовільні результати, і вже з кінця вересня виробництво в Калуші розпочало повноцінну роботу. На сьогодні на майданчику вже відкрито 23 робочих місця і планується збільшення до 45.

Хай як несподівано це прозвучить, але релокейт бізнесу від ризиків війни мав і свої позитивні результати. Зокрема, на новому майданчику керівництво компанії зуміло одразу впровадити інноваційні підходи до організації виробництва, замість поступового переходу до них.

Серед інновацій, які впроваджували на новому майданчику: lean-підхід до організації виробництва. Як і у світі стартапів, у виробництві lean-підхід, вперше застосований Toyota у післявоєнній Америці, є досить популярним. Він — про те, як організувати виробництво з мінімальними витратами (часу, зусиль, ресурсів) та як мінімізувати їх із часом, спираючись на дані.

Команда, що організовувала переїзд до Калуша, готова була експериментувати й облаштовувати нове виробництво за lean-практиками: тестувати нове розміщення обладнання в цеху, освітлення робочих місць, нові практики навчання співробітників. Цей підхід зараз відіграє особливо важливу роль: економія ресурсів у бізнесі позитивно впливає і на стан економіки країни. Адже компанії працюють продуктивніше, при тому споживаючи менше ресурсів (наприклад, lean-облаштування освітлення в цеху дозволяє економити енергію).

«Фактично, lean-практики — це пошуки найефективнішого робочого рішення всередині цеху. Це досить цікава практика, що дозволяє одразу збільшувати ефективність від 1 до 30%. Вже сьогодні калуський майданчик дає можливість компанії збільшити виробництво колосків для тварин на 70%, а зерна — на 20%»
Юлія Кириченко
Керівна директорка бізнес-підрозділу виробництва Suziria Production

Калуш наразі працює як складова одного великого зернового виробництва групи компаній.

«Ми задоволені об’єктом на 99,9%. Компанія вибудовує виробництво, максимально наближене до ідеального. Ми проходимо не процес поступової модернізації у процесі еволюції, а робимо якісний стрибок вже зараз»
Дмитро Коваль
Керівник департаменту виробництва в Suziria Production
ТЕКСТ
Ольга Карпенко
Фото
Suziria Group
Дизайн та верстка
Дарія Корнєєва
Продюсер
Ольга Андрусів
Менеджер
Ірина Насильнєва
Представниця SUZIRIA GROUP
Анастасія Рудавка
Ліжка для бомбосховищ та запит на дешевші позиції
Як інтернет-магазин дитячих меблів Chado працює під час війни
Пральні машини для лікарні та холодильники для переселенців
Як інтернет-магазин побутової техніки ZNIGHKA працює під час війни
Нова пошта: план запуску авіакомпанії, міжнародна експансія та розширення гуманітарної діяльності
Uklon: підтримка ЗСУ, волонтерські поїздки та плани виходу в інші країни