Від початку повномасштабної війни український бізнес зіткнувся із нечуваним раніше викликом: убезпечити співробітників, продовжувати роботу, часом під обстрілами, платити зарплати та податки в бюджет, щоб тримати економічний фронт.
Щоб захистити людей та відновити роботу, багато українських компаній переїхали на захід України: лише за перший місяць війни у нові регіони переїхала понад сотня бізнесів. Організувати такий переїзд важко, навіть якщо ви — IT-компанія і перевозите людей лише з ноутбуками. А коли ви велике виробництво — релокація команди, цехів, обладнання перетворюється на завдання із зірочкою.
AIN.Business разом із провідним виробником, дистриб'ютором і найбільшим в Україні ритейлером зоотоварів, харківською групою компаній Suziria Group публікує дані дослідження про те, як українські бізнеси організовували свій переїзд до західних областей України, з якими викликами стикнулися та як відновлювали свою роботу.
Для цього ми провели опитування серед тих компаній, які мають цей досвід, а також детальніше вивчили кейс виробничої гілки групи компаній — Suziria Production, яка у вересні 2022 року запустила виробництво в Калуші, розподіливши навантаження між новим і першим своїм виробництвом у рідному Харкові.
001
Після початку повномасштабної війни українські компанії змушені були масово переїжджати від обстрілів уперше з часів Другої світової. Підприємства організовували переїзд і самотужки, і за допомогою урядової програми від Міністерства економіки. Компаніям, які подають заявки на участь у ній, програма надає безоплатну допомогу бізнесу в переміщенні свого обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень та розселенні працівників (детальніше про те, як це все працює, можна прочитати на сайті Кабміну).
Лише за перші два місяці від початку війни більш як 1100 компаній почали евакуацію своїх бізнесів, а понад 400 вже перевезли їх частково або повністю, за даними видання LB. Переїжджали представники геть різних індустрій: від IT та роздрібної торгівлі й до підприємств металургійної та хімічної галузей, малий, середній та великий бізнеси.
Наприкінці травня 2022 року, за даними Мінекономіки, понад 600 компаній уже завершили переїзд із небезпечних областей по урядовій програмі, і з них 390 вже відновили роботу в західних регіонах нашої країни. Обладнання в таких випадках перевозили за допомогою залізниці, поштових операторів або ж власними силами. Уже на липень за цією програмою переїхали 678 підприємств, і з них 68% (467 компаній) повернулися до роботи.
Найпопулярнішими напрямками для релокації були й залишаються Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська та Вінницька області.
За цими цифрами — сотні історій живих бізнесів, які вистояли попри війну і відновлюють роботу. AIN.Business разом із Suziria Group провів власне опитування серед таких компаній, що змушені були релокуватися до західних областей нашої країни. От що вони розповіли нам.
002
Ми опитали про релокейт до західних областей 16 компаній із різних сфер: серед них були IT-бізнеси, медичні та транспортні компанії, фінансові установи, фармацевтика та агробізнес, ритейл, фітнес-клуби та кав’ярні.
Відповіді розділилися навпіл: 50% респондентів перенесли свій бізнес на захід України частково, а ще 50% — повністю. Серед популярних напрямків переїзду: Харків — Львів, Харків — Калуш, Київ — Чернівці, Запоріжжя — Львів, Суми — Львів.
Ми також попросили представників компаній розповісти, на що вони звертали увагу при перевезенні свого бізнесу. Серед популярних варіантів:
розвинена інфраструктура та зручна транспортна розв’язка, великий вибір офісів, адекватні ціни на житло, можливості розвитку для дітей співробітників;
наявність ресурсів для перезапуску бізнесу в новому місці;
пропозиції від місцевої влади (враховуючи, що компанія розглядала західні області ближче до кордону);
рівень безпеки регіону та кількість мешканців у конкретному місті, наявність промислових об’єктів під оренду;
представники бізнесу звертали увагу на терміни, які б знадобилися для релокації, а також на ті міста, де вже проживали їхні співробітники.
003
Suziria Group — сімейна українська компанія на ринку зооіндустрії, до складу якої входить власне виробництво зоотоварів — Suziria Production, дистриб’юторська компанія Suziria Distribution та найбільша омніканальна мережа зоомагазинів MasterZoo. Наступного року Surizia Group виповниться 30 років, і вона — одна з лідерів у своїй галузі, що продає товари в Україні та експортує їх у понад десять країн за кордон. Suziria Production виробляє бренди Priroda, ProVET, Essence, BentySandy, Savory, Special One та інші, а також є єдиним українським виробництвом зоотоварів, що має міжнародну сертифікацію якості ISO в категоріях кормів для птиць, для гризунів та ветеринарних препаратів.
Керівництво компанії розглядало можливість небезпеки й готувалась до неї на рівні підготовки запасів води, палива, бомбосховищ. Проте, як і більшість бізнесів, команда Suziria Group продовжувала активно працювати в рідному місті — Харкові. Тому після 24 лютого часткову релокацію виробництва з прифронтового Харкова довелося багато в чому імпровізувати. Крім реорганізації багатьох бізнес-процесів, важливим етапом став запуск з нуля нового виробництва у Калуші, яке вже з вересня почало виправдовувати очікування команди.
Про те, як саме проходив його запуск від моменту прийняття рішення до сьогодні — розповідають Юлія Кириченко, керівна директорка бізнес-підрозділу виробництва, та Дмитро Коваль, керівник департаменту виробництва в Suziria Production.
003 1
У харківському виробництві до війни працювало сім цехів із так званих food і non-food категорій: від кормів до модного одягу для тварин. 24 лютого воно фактично припинило роботу. Уже в березні знову почали відвантажувати готову продукцію. Але до остаточного рішення, що робити з виробництвом надалі, дійшли не одразу.
«Варто розуміти складність ситуації на той момент. Щодня у Харкові тривали обстріли, були прильоти, ніхто не знав, куди ракета потрапить завтра. Ми обговорювали, що робити далі, і рішення змінювалися щотижня»
Спочатку компанія вирішила терміново евакуювати все: насамперед — команду, далі — обладнання, сировину, готову продукцію. Приймати рішення у ситуації такого рівня непевності було складно, щотижня виникали нові факти та ризики.
Згодом лідерська команда, зберігаючи необхідну гнучкість рішень, вирішила перевозити лише зерновий цех, який є найбільш товароутворюючим у виробництві в межах України. Пошивне виробництво компанія частково віддала на аутсорс, підтримуючи в такий спосіб інші локальні бізнеси. Збереження інших цехів у Харкові також стало принциповим рішенням задля підтримки команди та клієнтів, які вирішили продовжувати життя в місті.
У такий спосіб компанія не стільки релокувалася на захід України, скільки свідомо обрала шлях розширення й інвестицій у запуск нового виробництва у Калуші. Такий крок не лише дозволив диверсифікувати ризики та полегшити роботу з експортними замовленнями, але й став важливим символом віри в перемогу для всієї команди.
003 2
Обираючи регіон для переїзду, компанія намагалася знайти максимально безпечне місце для команди, але також і регіон із промисловим потенціалом. Вона зареєструвалась у державній програмі допомоги з релокації від Мінекономіки.
«Наші контакти передали в обласні адміністрації, нам зателефонували буквально з кожної області, скидали варіанти, дані по об’єктах, загалом дуже йшли назустріч і намагалися всіляко допомогти та проконсультувати»
Обрати майданчик для переїзду було складно: багато з об’єктів, які пропонували компанії, були непридатними для роботи. А команда шукала локацію, яка б не вимагала глобального ремонту, щоб швидше можна було запустити роботу виробництва.
Ще один важливий критерій: близькість локації до кордону, адже Suziria Group експортує продукцію у понад десять країн і продовжує активно інтернаціоналізовувати власні бренди.
«Нюанс ще був у тому, що ми планували запустити харчове виробництво для птахів та гризунів, а ми єдині, у кого в Україні обладнання та технології мають міжнародну сертифікацію ISO, отже, вимоги до приміщення були досить високі»
Дмитро особисто телефонував десяткам власникам об’єктів Закарпатської, Вінницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Закарпатську область дослідили ще й «ногами», відвідуючи промислові майданчики, що пропонувалися для оренди.
У цей період міська рада Калуша проявила себе дуже активно: телефонували, запрошували приїхати подивитися локації. Калуш — одне з найбільш промислових міст на заході України, забезпечує до 70% виробництва Івано-Франківської області. Тож, коли команда завітала до міста, то зрозуміла, що це ідеальний варіант.
003 3
Перевезення промислової компанії потребує значних інвестицій. Як бачимо з результатів нашого опитування, для багатьох українських бізнесів це питання мільйонів гривень.
Для Suziria Group релокейт до Калуша в результаті став не так евакуацією, як розширенням виробництва. Більшу частину обладнання не релокували, а купляли для нового виробничого майданчика, зокрема, де це було можливо — в українських виробників. Перевезли лише деяке обладнання, яке занадто специфічне або занадто дороге, щоб залишати їх у Харкові.
З витратами на оренду майданчика теж все склалося оптимально. За словами Дмитра, орендатори траплялися різні: були такі, що просили вартість суттєво вищу за ринкову, були й ті, хто казав: розуміємо, у якому ви стані, зробимо знижку.
У результаті вийшло орендувати промисловий майданчик: фактично «голе» приміщення, з електрикою та вікнами, яке потрібно було доводити до ладу. Тож команда домовилася з орендодавцем про фінансування реновації 50% на 50%.
003 4
Усі ці старання не були марними: вже 29 липня компанія провела тестовий запуск калуського майданчика. Він показав задовільні результати, і вже з кінця вересня виробництво в Калуші розпочало повноцінну роботу. На сьогодні на майданчику вже відкрито 23 робочих місця і планується збільшення до 45.
Хай як несподівано це прозвучить, але релокейт бізнесу від ризиків війни мав і свої позитивні результати. Зокрема, на новому майданчику керівництво компанії зуміло одразу впровадити інноваційні підходи до організації виробництва, замість поступового переходу до них.
Серед інновацій, які впроваджували на новому майданчику: lean-підхід до організації виробництва. Як і у світі стартапів, у виробництві lean-підхід, вперше застосований Toyota у післявоєнній Америці, є досить популярним. Він — про те, як організувати виробництво з мінімальними витратами (часу, зусиль, ресурсів) та як мінімізувати їх із часом, спираючись на дані.
Команда, що організовувала переїзд до Калуша, готова була експериментувати й облаштовувати нове виробництво за lean-практиками: тестувати нове розміщення обладнання в цеху, освітлення робочих місць, нові практики навчання співробітників. Цей підхід зараз відіграє особливо важливу роль: економія ресурсів у бізнесі позитивно впливає і на стан економіки країни. Адже компанії працюють продуктивніше, при тому споживаючи менше ресурсів (наприклад, lean-облаштування освітлення в цеху дозволяє економити енергію).
«Фактично, lean-практики — це пошуки найефективнішого робочого рішення всередині цеху. Це досить цікава практика, що дозволяє одразу збільшувати ефективність від 1 до 30%. Вже сьогодні калуський майданчик дає можливість компанії збільшити виробництво колосків для тварин на 70%, а зерна — на 20%»
Калуш наразі працює як складова одного великого зернового виробництва групи компаній.
«Ми задоволені об’єктом на 99,9%. Компанія вибудовує виробництво, максимально наближене до ідеального. Ми проходимо не процес поступової модернізації у процесі еволюції, а робимо якісний стрибок вже зараз»
004
Запуск нового виробництва в Калуші під час війни, який компанії вдалося організувати всього за кілька місяців, дає приклад іншим українським компаніям, які вже беруться за подібне завдання або ж лише оцінюють його ризики та вигоди. Компанії Suziria Production вдалося ефективно виконати більшість завдань, які виникають при такому масштабному запуску: від пошуку локації та персоналу і до логістики та налагодження ефективного виробництва.
У ситуації фактичного форс-мажору компанія зуміла запустити повноцінний регіональний майданчик, який збільшує її виробництво, створює нові робочі місця і допомагає розширити експорт товарів за кордон. А це означає, що інші українські компанії як альтернативу релокації поза межі країни також можуть розглядати переїзд у західні області. Адже в такий спосіб вони не лише убезпечать свої команди та бізнес, але й продовжать підтримувати українську економіку в кризові часи.