Як сплатити борг під час воєнного стану

Дарія Лисенко юристка БФ «Право на захист», зовнішня консультантка програми EGAP пояснила, як діяти підприємцям, в яких залишилися борги після 24 лютого 2022 року. Вона також розповіла, як не втратити останніх заощаджень на сплату кредитів. AIN.Business вибрав основне.

• Як зазначає експертка, воєнний стан не звільняє від сплати кредиту. Тому один з головних пунктів для боржників – залишатися на зв’язку з їхніми кредиторами. В іншому випадку, якщо не комунікувати з ними, справа може дійти до суду, а далі– до виконавчого провадження, арешту рахунків, іншого майна й до обмеження права виїзду за кордон.
• Важливо також пам’ятати про деякі пом’якшення передбачені Законом України №2120-IX. Зокрема те, що під час воєнного часу та 30 днів після його закінчення громадяни не зобов’язані сплачувати штраф, пеню тощо, які передбачені кредитним договором. Фінансові установи також не можуть збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів (крім випадків, коли зміна процентної ставки встановлена кредитним договором).

Якщо банк включив до суми заборгованості штраф або пеню після 24 лютого 2022 року, варто письмово звернутися до нього з вимогою списати відповідні штрафні борги. 

• Якщо у вас немає коштів, щоб закрити борги у визначені строки, юристка радить звертатися до банку для проведення реструктуризації боргу. Згідно з цим, ви можете отримати більш зручні умови повернення кредитних коштів: зменшити відсотки чи відстрочити платежі на певний час. Але рішення щодо цього приймає фінансова установа, і на це може вплинути багато факторів (політика банку, наявність постійних доходів у боржника, сума кредитної заборгованості тощо).
• За словами юристки, у більшості випадків є ймовірність, що кошти на рахунку  можуть заарештувати під час воєнного стану. Проте є винятки: не можуть арештувати банківські рахунки людям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також з «особливим» статусом: пенсійні, соціальні, зарплатні, стипендіальні тощо, а також окремі види допомог. 

Проте, навіть якщо є арешт, громадяни можуть продовжувати користуватися коштами (знімати готівку, робити покупки в інтернеті тощо), якщо сума стягнення не перевищує 100 000 грн.

Окрім того, на випадок, якщо банк ігнорує повідомлення про відстрочку Дарія Лисенко радить звернутися з письмовою скаргою до банку або надіслати електронне звернення до Національного банку України. Останній може перевірити фінансову установу та усунути порушення.