Про що варто пам’ятати, коли відкриваєш заклад за кордоном: поради рестораторів

Про помилки під час запуску закладу, про ризики відкриття ресторану за кордоном, про спосіб вивчення іноземного ринку The Village розпитав українських рестораторів з досвідом. AIN.Business вибрав головні тези.

Юрій Колесник, 20-річний досвід роботи в Чехії з ресторанами La Veranda та Babiccina Zahrada

• Перш ніж ухвалити рішення відкривати заклад за межами України, важливо розібратися в місцевій культурі та менталітеті людей, вивчити, як працює система оподаткування, які можуть бути додаткові видатки. 
• Якщо ви хочете створити в цьому місці щось нове, поставте собі запитання: а чому цього досі немає? Можливо, для цього є об’єктивні причини, які не помітні з першого погляду.
• Найбільше припускався помилок через те, що спирався на попередній досвід в Україні, на своє бачення, що і як треба робити. Але в іншій країні живуть люди з іншими культурними традиціями, іншими цінностями.
• Упродовж 20 років ведення бізнесу набивав ґулі та втрачав гроші і переконувався в тому, що запускати заклад за кордоном – це великий ризик. Якби в мене не було доходу з України, я б не зміг упоратися з цим. У перші найважчі сім-вісім років я допомагав чеському бізнесу коштами, які заробляв в Україні. А після повномасштабного вторгнення, коштами, які заробляю в Чехії можу допомагати українському бізнесу.
• Є два способи, як можна вивчити ринок іншої країни. Якщо у вас є багато зайвих грошей, можна робити помилки та платити за них. Інший спосіб – прожити та попрацювати в цій країні певний час. Влаштуватися на рік на роботу в заклад, зрозуміти, як усе працює, а тоді наважуватися на відкриття.
• Порівнюючи з іноземними рестораторами, наші – більш активні, вони підходять до справи із серцем, більшою самовіддачею і вищою кількісною продуктивністю. Питання якості залишається за межами. З українських культурних рис ми могли б принести енергійний підхід до справи, оскільки європейське бізнес-середовище консервативне та повільне. Водночас воно більш продуктивне якісно, а не кількісно. 
• Ідея відкриття ресторану української кухні за кордоном є перспективною. Після повномасштабної війни Європа повноцінно познайомилася з українцями як нацією. Тому їм буде цікаво скуштувати, що їдять українці, якщо вони такі круті та безстрашні. Водночас вважаю, що не треба робити лубкові шароварські проєкти – це якраз не зайде. 

Анна Литвиненко, власниця закладів Heim Cafe та Seagull Method в Португалії

• Перша порада для людей, які хочуть відкрити заклад за кордоном – знайти колег за ринком. Саме це допоможе уникнути мільйона помилок на старті. Так можна буде зрозуміти ринок у чужій країні й менталітет.
• Ми переїхали до Португалії у 2015 році та стикнулися з проблемою різниці в менталітеті. Європейці не думають, як ми. Це зображається в роботі, сервісі, цінностях і загалом баченні світу. Тому варто пожити кілька місяців у цій країні – не як турист, а як громадянин. 
• Українські ресторатори мають 100% унікальну експертизу в гостинності. Україна дійсно дуже сильна в ідеях, продуктах, сервісі. Європі ще треба наздоганяти Україну в цьому плані. Проте, свої ідеї та продукт треба правильно пояснювати європейській аудиторії, адже вони консерватори у своїх смаках. 
• Ідея відкриття ресторану української кухні за кордоном – перспективна. Адже, коли ми влаштовуємо українські вечері, наші друзі-європейці просять повторити певні страви, беруть рецепти та роблять вдома. Щодо ресторану української кухні – це може класно працювати, якщо робити оновлену українську кухню.

Ольга Копилова, співзасновниця та виконавча директорка закладів мережі «Чорноморка», які вже є на ринку в Румунії та Молдові

• Українському ресторатору, який планує відкрити перший заклад за кордоном потрібно якісно вивчити ринок, менталітет місцевих, хто чим «дихає», популярні місця.
• На початкових етапах запуску закладу ми, поспішаючи, помилилися з партнером. Не поспішайте, усе якісно продумуйте та перевіряйте.
• Вважаю, що передусім потрібно рухатися від потреб ринку й особливостей аудиторії. Але українці точно можуть показати рівень сервісу європейським країнам.