Посуд з кави. Як український стартап Rekava переживає війну

Щодня у світі випивається понад два мільярди філіжанок кави. Кава давно вже перестала бути просто напоєм для збадьорення – вона перетворилася на субкультуру. Навколо неї гуртуються спільноти, з неї народжуються ідеї. Одна з таких ідей народилася у науковця з Сум Дмитра Бідюка та підприємця з Києва Юрія Тустановського. І мова йде не про нову кав’ярню чи бренд аксесуарів до кави. Юрій та Дмитро започаткували clean tech-стартап Rekava і виготовляють одноразовий посуд та свічки з кавової гущі.

В інтерв‘ю для AIN.Business Юрій та Дмитро розповіли, як знайшли одне одного, з чого починали, та як рятували виробництво від війни.

Rekava
Зображення в матеріалі: Rekava

З чого все починалося

Дмитро Бідюк впродовж останніх кілька років працював в Сумському національному аграрному університеті над розробкою нових форм біорозкрадного пакування. Майже все своє життя він присвятив науці і неодноразово ставав учасником та переможцем різноманітних конкурсів, брав участь у профільних виставках.

Юрій Тустановський – киянин, котрий працює з фінансами та займається операційним менеджментом. Його авторські колонки публікують топові медіа України. Останнім часом Юрій зацікавився ідеями циркулярної економіки. Поєднали цих людей пошук шляхів повторного використання ресурсів та бажання уберегти планету від засилля пластику.

«Нас познайомив спільний друг. Він знав про досягнення Дмитра на науковій ниві, моє захоплення циркулярною економікою, та пошуком нових проектів в цій сфері, які можна було б перетворити на справу свого життя. На стику цих інтересів і утворилася ідея виготовлення одноразового посуду з кавової гущі», – розповідає Юрій.

Виявилося, що наявність різного досвіду не лише не стала на заваді, а й допомогла досягти синергії у спільному проекті.

«Юра добре розуміється на економічних та бізнесових процесах. У мене є широкий досвід в науковій роботі. Я майже все життя займаюся наукою, тому створити щось нове для мене не проблема», – додає Дмитро.

Зрозумівши, що інтереси винахідника та підприємця можуть співпадати, вони вирішили зустрітися. Дмитро підійшов до перемовин предметно:

«На першу зустріч з Юрієм я прийшов зі стаканом», –  сміється винахідник.

Перші зразки продукції, виготовлені в університетській лабораторії, були далекими від ідеалу. Як пригадує Юрій, вони були схожі на посуд епохи Трипілля: з одного боку дуже автентичні, а з іншого, – потребували доопрацювання. Тому почалася робота над удосконаленням прототипу. 

«Ви п’єте каву – ми робимо з неї посуд»

Ідея створення біорозкладного одноразового посуду не нова. В Україні та світі існують різні варіанти заміни одноразовому пластику. Проблема, за словами Дмитра, полягає у тім, що якісно переробити такий посуд в Україні практично неможливо. 

Rekava

Водночас щороку у світі продукується близько 6 млн тонн відпрацьованої кавової гущі, яка під час звичної утилізації може окислювати ґрунт і утворювати небезпечні гази. Якщо ж гущу правильно зібрати, очистити та висушити, а потім спресувати, можна отримати стаканчик для кави, вазон для квітів чи навіть ємність для ароматичної свічки. Посуд з кавової гущі розкладається у ґрунті за 1,5 – 4,5 місяці. Крім того, такий посуд можна використати як добриво, паливо чи навіть корм для тварин, адже виготовляється він виключно з компонентів рослинного походження.

Сировину для виготовлення такого посуду безкоштовно постачають кав’ярні. З кількома з них у Rekava є відповідні домовленості. 

«Дуже важливо правильно зібрати та транспортувати гущу. Адже вона досить волога і при порушенні умов зберігання може зіпсуватися. Доставити її на виробництво необхідно протягом 5-7 днів. Пізніше вона вже не придатна для використання», – пояснює Дмитро Бідюк.

«Довіра та спільні цінності»

Розпочинаючи спільний проект, важливо продумати наперед розподіл ролей у команді та розуміти, чи вдасться партнерам знайти спільну мову, коли він почне давати перші прибутки. Адже одна справа – горіти спільними ідеями, а інша – ділити цілком реальні гроші. Дмитро зізнається, що такі перестороги у нього теж були: 

«Я не дуже підпускаю до себе людей, особливо, коли мова заходить про гроші. Однак в даному випадку, розпочавши роботу над стартапом Rekava, я швидко усвідомив, що у нас з Юрієм висока психологічна сумісність, котра допомагає утримувати довіру. Ми ніби доповнюємо одне одного. Я можу навчитися чомусь новому у Юрія. Через певний час ми зрозуміли, що готові вивести на ринок нові продукти», – говорить науковець.

Ролі у проекті Rekava розподілилися інтуїтивно з огляду на бекґраунд кожного з учасників. Юрій та Дмитро стали рівноправними партнерами.

«До Rekava я багато працював з фінансами та операційним менеджментом як у державних структурах так і у компаніях. Тому у цьому проекті я відповідаю за business development, а Дмитро за наукову складову. Головне, що нас об’єднує – це мета: зменшити використання пластику та збільшити відповідальність як власників кав’ярень, так і споживачів кави», – пояснює Юрій.

Некласичний маркетинг, дороге обладнання і війна

Найбільш затратною частиною виявилося, звісно, обладнання – його вартість становила близько $250 000. Сьогодні, як говорить Дмитро, воно здорожчало в ціні десь на 15%. Утім, Rekava пощастило – команді вдалося знайти виробника необхідного обладнання в Україні. На ньому було створено перші 500 дослідних екземплярів, які пішли на те, аби зібрати відгуки від потенційних клієнтів – власників кав’ярень.

«У нашому випадку, це не був такий класичний маркетинг. Багато інформації ми отримали з відкритих джерел. Так, ми з’ясували, що ринок одноразового посуду в світі складає $30 млрд. Щоб отримати розуміння, як «зайде» продукт в Україні ми просто ходили до кав’ярень і збирали відгуки, щоб зрозуміти, яким буде попит», – розповідає Юрій.

Оскільки ресурси Rekava на старті були доволі обмежені, довелося знаходити шляхи, щоб таки запустити виробництво і почати продажі.

Rekava

«Першими нашими працівниками були родичі, друзі. Просування продукту ми ж віддали на аутсорс, адже це важливий момент, коли ти тільки починаєш заходити на ринок», – пригадує Юрій.

Плани з розвитку перервала війна. Оскільки виробництво Rekava було розташоване у Сумах, куди російська армія прийшла вже 24 лютого, майбутнє стартапу опинилося під загрозою. У Сумах на той час мешкав і Дмитро з дружиною. Коли на сусідній вулиці розпочалися активні бої, перше, про що йшла мова – порятунок життя.

«Рішення виїжджати ми прийняли, коли у нашому районі почалися бойові дії. Там усе горіло, бо російські війська кілька разів намагалися прорватися у місто, але тероборона їм не давала. Ми переїхали до Львова, там уже був Юрій із сім’єю. Львів’яни нас дуже добре прийняли. Це була така самопожертва: нам надали прихисток і все необхідне. Коли трохи заспокоїлись, почали думати, як перевезти виробництво. Це довелося робити дистанційно», – пригадує Дмитро.

Винахідникам вдалося залучити до процесу евакуації щойно започаткованого проекту різноманітні інстанції:

«У нашій ситуації дуже чітко спрацювали органи влади. Ми звернулися за підтримкою до Мінекономіки, до Сумської обласної військової адміністрації. «Укрпошта» теж допомогла безпосередньо перевезти обладнання. Але коли воно вже їхало, то ми все ще не мали приміщення, де розташувати виробництво. Тож довелося застосувати ділові контакти. Це допомогло», – додає Юрій. 

Не посудом єдиним

Війна суттєво вплинула на розвиток clean tech-проекту. Вже перебуваючи у Львові Юрій та Дмитро почали думати, про додаткові шляхи опанування ринку. Тут народилася ідея створювати свічки та вазони для квітів і розсади.

«Ми всі опинилися в умовах війни і змушені були шукати шляхи продовжувати працювати, створювати робочі місця, платити зарплати людям та податки у бюджет. Це теж свого роду соціальна місія. Тому ми змінили трохи підхід, і таким чином у нас з’явилося одразу три продукти: стаканчики, ароматизовані свічки у кавовій тарі та горщики для рослин. Ми пішли не звичним шляхом просування, а від зворотного – почали думати, які продукти ще можемо запропонувати», – пояснює Юрій

Особливою гордістю засновників Rekava є воскові свічки у біорозкладних кавових ємностях. Наразі розроблені фірмові аромати для 6 українських міст: Київ – бузок та каштан; Херсон – кавун; Львів – кава; Донецьк – троянди; Карпати – трави й мед; Крим – виноград. Крім того, можна обрати колір воску. Ціна однієї свічки 500 грн – не дешево. Однак, як пояснює Дмитро Бідюк, це зумовлено використанням виключно натуральних матеріалів. 

«Свічки виготовляються вручну із повністю біорозкладних матеріалів. Ми не використовуємо навіть металевий тримач для гніту. Тобто після використання залишки свічки можна закопати у ґрунт і за 2-3 місяці від них нічого не залишиться. Ніякого сміття», – пояснює розробник.

У планах вихід на іноземний ринок та збільшення продажів

Нові продукти знайшли відгук в Європі, де вже давно шукають шляхи відмови від пластику. Так, тестову партію кавових вазонів для квітів замовила мережа садових магазинів у Польщі.

«Зараз ми вже перейшли зі стадії стартапу на стадію малого бізнесу. Але оскільки ми ще досить молоді, то головна задача для нас зараз нарощувати продажі, в тому числі і на міжнародних ринках. Так, наші зразки зараз поїхали на профільну квітникарську виставку в Нідерландах. Також ми відкриті до співпраці з інвесторами, бо потребуємо поповнення обладнання, відкриття додаткових робочих місць», – ділиться Юрій планами на майбутнє.

Не полишають творці кавового посуду спроб освоїти і український ринок, говорить Дмитро:

«У нас наразі є домовленість з кількома мережами про продаж наших свічок. Зараз, коли через війну багато людей вимушені покинути свої домівки, наші свічки з ароматами міст, зможуть стати частинкою дому, де б вони не були», – розповідає Дмитро.

Сьогодні бренд Rekava поступово відновлює виробництво. Над створенням кавових ємностей наразі працює 4 людини, але найближчим часом засновники обіцяють відкрити ще 2 вакансії на виробництві. Завдання ж з маркетингу та PR, а також адміністративні задачі планують віддавати на аутсорс, бо так вигідніше.

Автор: Ганна Горпинич

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук