Як малий бізнес повертає Ірпінь до життя — 4 кейси

Журналіст «Економічної правди» Ярослав Вінокуров відвідав Ірпінь та зібрав чотири історії підприємців, які повертають звільнене передмістя столиці до життя. AIN.Business занотував собі ці кейси.

Coffeeman

Невеличка кав’ярня Coffeeman однією з перших відкрилася в Ірпені після звільнення. Заклад працює на винос та орендує приміщення в будівлі «Укрпошти» в центрі міста, а також має точку на залізничному вокзалі.

Перша кав’ярня вціліла попри те, що ворожий снаряд пробив дірку в стіні на другому поверсі та вибив усі вікна в поштовому відділенні.

«Друга кав’ярня пробита осколками. Техніка, яка там залишилася, не підлягає ремонту. Думаю, ту кав’ярню відреставрувати не вийде, бо там все в таких дірочках маленьких, як решето», — розповідає співвласниця Анна. 

До 5 березня заклад працював. Під кав’ярнею є бомбосховище, у якому ховалися люди. Анна разом із чоловіком безкоштовно роздавала їм запаси кави, чаю, хот-догів і сендвічів. 

Після загострення ситуації 8 березня подружжя було вимушене зупинити бізнес і перебратися на Закарпаття. Повернулися до роботи вдома за місяць — 13-14 квітня. Спершу водою та продуктами заклад забезпечували волонтери. Натомість Coffeeman віддячував кавою і чаєм. Напої досі готують безкоштовно для тероборони, поліцейських та комунальників.

• У перші дні після відновлення Coffeeman робив аж до 500 чашок кави на день, у довоєнні часи — не більше 350. 
• Нині відчинених місцевих кав’ярень побільшало, але заклади зіткнулися з проблемою: постачальники ще бояться їхати до Ірпеня. За продуктами треба їздити самостійно на склади до Києва.
• Подружжя вже дещо втомилося працювати власними силами без вихідних: команда закладу ще не повернулася. 

Barbershop Garage

Після звільнення Ірпеня люди змогли трохи розслабитися та подбати про свій зовнішній вигляд. Перші перукарні містяни відкривали вдома, але попит зростав. Одним з перших таких закладів, що запрацював повноцінно, став Barbershop Garage, розташований неподалік міськради.

24 лютого власник закладу Євген ще тримав машинку в руках і навіть підстриг трьох людей з десяти записаних. Після вимушеної евакуації чоловік намагався влаштуватися в місцеві барбершопи на Хмельниччині, однак вакансій не було.

Barbershop Garage відновив роботу 29 квітня — після того, як у будівлі з’явилося світло. Для відвідувачів встановили систему «вільний прайс». Клієнт дає стільки, скільки може. Кожен день у закладі повністю розписаний, але в барбершопі удвічі скоротився штат майстрів. Євген навіть устиг працевлаштувати нового майстра.

Коли життя в місті більш-менш налагодиться, підприємець поверне довоєнні ціни.

«Ветцентр»

Перші тижні після повернення ветеринарна клініка працювала переважно зі зневодненими і пораненими тваринами, яких покинули господарі, розповідає власник Степан.

24 лютого він ще встиг зробити кілька операцій під шум російських літаків, що бомбили Гостомель. Виїхав наступного дня, а повернувся одним із перших — 4 квітня. Чоловік має дві приватні клініки в Ірпені. Та, що поблизу державної, постраждала від пожежі. У будинку згоріли дах та каналізація. Там немає світла.

• Потік клієнтів ще не відновився, хоча дехто везе улюбленців на операцію аж із Польщі. Там їм пропонували безкоштовну операцію, але люди більше довіряють українським лікарям.
• До війни у «Ветцентрі» працювали девʼять осіб. Не всі з них повернулися з евакуації, але й потреби в додаткових руках поки немає.
• Найбільша проблема зараз — логістична. Завести корми стало набагато важче.
• Компанія Степана ще не отримує прибутку. Працюють, щоб допомогти тваринам та утримати постійних клієнтів. 

Попри все, підприємець планує відновити пошкоджену війною клініку та відкрити ще одну в іншому районі Ірпеня. Усе залежить від того, чи повертатимуться до міста люди зі своїми домашніми тваринами.

Гастробар «Кутовий»

Під час активних бойових дій багато бізнесів в Ірпені перетворилися на невеликі гуманітарні штаби, що забезпечували мешканців їжею. Один з них — гастробар «Кутовий». До 7 березня там годували всіх охочих обідами, а коли ситуація почала загострюватися, довелося призупинитися й вивезти персонал. 

Адміністратор мережі закладів Олег пригадує, що заклад відкрився заново 5 квітня. Тоді волонтери привозили в гастробар напівфабрикати, а команда готувала з них супи, каші, тушила м’ясо. Щодня роздавали по 500-600 порцій безкоштовних обідів.

Війна завдала збитків й іншим бізнесам, якими керує чоловік. Зокрема, у відомій серед місцевих «Реберні», що в центральному парку міста, снаряд розбив дах. Скляні стіни кав’ярні «Тераса» розсипалися від осколків ворожої міни. 

«Наше головне завдання зараз — не заробити, а відновити решту точок, які постраждали від війни. Насамперед — заради гостей, багато з яких є постійними клієнтами. Також ми робимо це заради нашого персоналу. Чим швидше відновимо роботу, тим більше робочих місць зможемо дати», — зазначає Олег.

За словами підприємця, доходи закладів після деокупації скоротилися у два-три рази, однак ціни він поки не переглядатиме.