Чи можна звільнити працівника, якщо він не з’явився на роботу під час воєнного стану?

З початком воєнного стану перед роботодавцями постала дилема: як реагувати на відсутність працівника на робочому місці? Виїзд персоналу за кордон та в більш безпечні регіони країни часто не дають можливості працівнику розірвати трудові відносини. Як у цій ситуації діяти роботодавцю? AIN.Business дає відповіді на ці запитання.

Звільнити працівника за прогул не можна

Міністерство економіки інформує, якщо у зв’язку з бойовими діями працівник не зʼявляється на роботі – то у роботодавця відсутні підстави звільнити його за прогул. Відповідно до Кодексу законів про працю:

Прогул – відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, – зазначено у ст. 40 КЗпПУ.

Одночасно, немає причин зберігати середній заробіток за працівником, котрий відсутній на робочому місці в зоні активних бойових дій. Якщо характер діяльності підприємства не дозволяє перейти у дистанційний формат роботи, то роботодавцю потрібно фіксувати відсутність працівника таким чином:

• табелювати відсутність працівника умовним позначенням “НЗ” (“відсутність з нез’ясованих причин”);
• табелювати відсутність працівника умовним позначенням “І” (“інші причини неявки”).

Чому важливо табелювати відсутніх працівників?

Табель обліку використання робочого часу – фундамент для нарахувань заробітної плати. Державна служба України з питань праці нагадує, що:

Табель обліку використання робочого часу — це основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці.

Тому, своєчасне і коректне ведення табелю обліку відсутніх працівників (з умовними позначками, як зазначено вище) навіть в умовах війни забезпечує роботодавця та працівника від фінансових дискусій у майбутньому.

Працівник за кордоном і сам ініціює звільнення. Алгоритм дій

Багато працівників були змушені швидко покинути свої міста, а відтак, і робочі місця. Це стосується того бізнесу, що не може функціонували віддалено, дистанційно або ж не в стані оголосити простій. 

Ми писали про особливості розірвання трудових відносин під час воєнного стану, де ініціатором виступає як роботодавець, так і працівник. Зараз розглянемо конкретний кейс: як працівнику звільнитись, якщо він чи вона перебувають за кордоном в пошуках нової роботи?

• Ініціатор – працівник. Підставою для звільнення слугуватиме ст. 38 КЗпПУ:

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (серед поважних причин – переїзд на нове місце проживання та неможливість проживання у даній місцевості – прим. AIN.Business), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

• Мінекономіки звертає увагу, що ведення бойових дій у конкретній місцевості на території України є поважною причиною для скорочення двотижневого терміну попередження роботодавця про звільнення, як було раніше. 
• Для звільнення за власним бажанням працівнику необхідно написати заяву з проханням звільнити його за власним бажанням. Підстава для звільнення: ст. 38 КЗпПУ. За можливості, можна обговорити з роботодавцем інші підстави для розірвання трудових відносин. 
• Надати заяву безпосередньому керівнику. 

Її необхідно надіслати роботодавцю:

• рекомендованим листом з описом вкладенням та з повідомленням про вручення;
• на офіційну електронну адресу.

Днем отримання зазначеного листа буде вважатись день подання працівником заяви про звільнення.

---

Нагадуємо, що ми публікуємо цикл матеріалів про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Зокрема, як платити зарплату мобілізованим, відстрочка військовозобов’язаних працівників, які права працівника не може обмежувати воєнний стан, звільнення під час війни та багато інших питань, що потребують тлумачень.