Підприємство не може продовжувати працювати під час війни – що робити?

Міністерство економіки рекомендує підприємствам, що не можуть продовжувати роботу, оголошувати простій. Це стосується підприємств, що розташовані у зоні активних бойових дій і постраждали внаслідок війни.

Що таке простій?

Кодекс законів про працю України так визначає простій:

«Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами», – зазначено в статті 34.

Доцільно оголосити простій, якщо у результаті воєнних дій бізнес:

• не може працювати в цілому; 
• неможливо організувати роботу працівників окремих структурних частин;
• роботодавець не може організувати дистанційну роботу;
• роботодавець не може організувати робоче місце для окремих груп працівників.

Важливо! Наказ про оголошення простою – єдина офіційна підстава введення роботодавцем простою. 

Що робити з працівниками під час простою?

У випадку оголошення простою працівників можна перевести за кількома алгоритмами:

1. На іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою. Переведення відбувається за згодою працівника, враховуючи його спеціальність та кваліфікацію.
2. На інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Роботодавцю доцільно оформити такі документи, якщо він хоче оголошувати простій:

• Акт простою, де зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.
• Наказ, що міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій. Це необхідно зробити, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство. У наказі потрібно також зазначити дату початку та дату закінчення простою (за можливості) або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Важливо! Якщо простій має цілодобовий або ж тижневий характер, роботодавець повинен у наказі обгрунтувати необхідність присутності чи відсутності працівника на роботі.

Виплати працівникам під час простою?

Оголошення простою роботодавцем, а не з вини працівника, зобов’язує роботодавця платити щомісяця працівнику не нижче ⅔ від його/її окладу. Це стосується усього періоду простою.

«Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)», – зафіксовано у статті 113 Кодексу законів про працю України.

Важливо! Ні роботодавець, ні держава не доплачують працівнику до рівня мінімальної зарплати, якщо сума виплати під час простою не дотягує до рівня мінімальної зарплати. Детальніше про це у роз’ясненні Міністерства соціальної політики.

Нагадуємо, що ми публікуємо цикл матеріалів про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Зокрема, що робити, якщо працівник не виходить на зв’язок; як платити зарплату мобілізованим; відстрочка військовозобов’язаних працівників; які права працівника не може обмежувати воєнний стан та багато інших питань, що потребують тлумачень.