Eleek. Як у Тернополі виробляють по 300 електробайків на рік з прицілом на Європу

Eleek – перший виробник електровелосипедів в Україні. У 2010 хлопці зібрали в Тернополі свій перший електричний байк. Сьогодні на рік компанія виготовляє понад 300 таких.

З гаражної майстерні бренд виріс до рівня потужного виробника з міжнародними замовленнями. Асортимент – 4 базові моделі. Будь-яку з них можна персоналізувати під власні потреби та дизайн.

Як перетворити хобі у повноцінне підприємство та створити унікальний продукт на двох колесах – з’ясовував AIN.Business.

Модель Lite Eco в Ісландії. Фото: надане ELEEK

Почали з гаража і $1 500

Історія марки Eleek розпочалась у 2010 з розмов на форумі для велосипедистів. Саме там засновник компанії Павло Рудакевич познайомився з хлопцями, з якими працює до сьогодні. На форум велоспільноти Павло прийшов з мотокросу, яким займався ще студентом. Після одруження ця історія припинилась. Проте, пристрасть до мотоциклів залишилась і трансформувалась у започаткування власної марки.

Засновник компанії ELEEK Павло Рудакевич. Фото: Марічка Насипана

«12 років тому я побачив в Тернополі велосипед, який нагадував мотоцикл. І захотів такий самий. Це був саморобний ровер. Моєю ідеєю фікс стало зробити собі щось схоже, бо купити не було де. На форумі «Шприха» тоді сиділо дуже багато велосипедистів та різних технічних ентузіастів. З одним із них, Василем Куросом, я познайомився. Він підхопив ідею і ми в мене вдома, в гаражі і підвалі, почали крутити перший ровер», – згадує Павло Рудакевич.

Майже рік тривав монтаж велосипеда і цей проєкт хлопці сприймали винятково як хобі. Запчастини замовляли з Китаю, дещо переробляли чи придумували самі. Методом проб і помилок постав перший електровелосипед з бюджетом близько $1 500. Його оновлену версію можна придбати й сьогодні. Це модель Atom – лідер продажів протягом усіх років існування Eleek.

Модель ATOM. Фото: надане ELEEK

У світі таких компаній не більше 10

Хронологічно розвиток компанії можна поділити на 4 етапи. За цей час вона змінювала і назву, і асортимент, і адресу. Сьогодні в Eleek працює 15 осіб. Виробничі потужності зосереджені в цеху площею близько 300 м2. Саме тут не тільки складають електровелосипеди, а й виготовляють комплектуючі до них. Як стверджує Павло, у сфері електротранспорту об’єднання в одних стінах виробництва та монтажу – не поширене явище. Зазвичай, компанії працюють в одному з напрямків. Тому, таких «універсальних» компаній, як Eleek, у світовій велоіндустрії не більше 10.

2010 – 2014 – продаж рам до електровелосипедів

До команди приєднався велосипедний майстер Дмитро Семчук (начальник виробництва Eleek – прим. AIN.Business). Сфера відповідальності майбутнього інженера-механіка стосувалась виробництва та монтажу рам. До речі, їх продають і до сьогодні.

Дмитро Семчук на виробництві. Фото: Марічка Насипана

Пошук покупців та постачальників запчастин координував Павло Рудакевич. Перші рами продавали як рама «Чоботар». «Чоботар» – сімейний бізнес з ремонту взуття, де працював Павло. Тому, рами теж так назвали.

На форумі «Шприха» в рубриці «Купи-продай» хлопці вночі розмістили фото рам. До ранку було 30 замовлень від разових покупців. Далі почали з’являтись оптові заявки, що сягали до 50 одиниць. Основні замовники: Київ та країни СНГ.

2014 – 2016 –  від продажу рам до виробництва електровелосипедів E-KROSS

Під час пошуків комплектуючих Павло зрозумів, що ніша електричних велосипедів в Україні, фактично, пуста. Розлога база даних замовників та виробників, налагоджені поставки комплектуючих, розуміння логістичних особливостей велоринку підштовхнули трьох молодих підприємців до початку власного виробництва. 

«Ми усвідомлювали, що потягнемо таку задачу, але бракувало фінансів. Все, що заробляли, далі інвестували у виробництво. Тому, часто розраховувались бартером: міняли наші рами на комплектуючі. За таким принципом працювали тільки з перевіреними контрагентами», – згадує Павло. 

Виробництво розросталось і хлопці вирішили змінити назву, яка не мала прив’язки до велоринку. Обрали E-KROSS. Перша частина – скорочення від «ecological» з апеляцією до екологічних цінностей, які пропагує компанія та її продукти. Друга – крос – різновид змагань з подолання дистанції у вело- та мотоспорті. 

«Наші економічні показники почали рости, коли ми перейшли на замкнений цикл виробництва. На одному велосипеді на початку маржа досягала до 200%. При тому, що ціни у нас були нижчі у 3 рази. Я порівнюю з американськими виробниками, що виготовляли електровелосипеди з аналогічними характеристиками», – продовжує Павло Рудакевич.

2016 – 2018 – від E-KROSS до ELEEK

У 2017 E-KROSS відмовилась від  власної назви на прохання своїх польських колег –  компанії Kross. Співзвучність брендів зумовлювала плутанину і було прийнято рішення не конкурувати в цьому семантичному полі. Хронологічно Kross була першою, тому дискусії не велись. 

Нова назва ELEEK – це не поєднання ініціалів чи абревіатур. Вона постала під час одного з мозкових штурмів. Підприємці вже не пам’ятають, хто саме є її автором. Сьогодні ELEEK – запатенотована торгова марка з розробки, виготовлення та продажу легкого електротранспорту та комплектуючих до них.

Головний електрик Ігор Гуральний в цеху. Фото: Марічка Насипана

2018 – до сьогодні – вихід на міжнародний ринок

Доставка за кордон неможлива без відповідної технічної документації. 27 листопада 2018 року компанія отримала сертифікати відповідності на увесь модельний ряд. Це дозволило доставляти електровелосипеди, практично, у будь-яку точку планети. До того ж, сертифікати дають можливість брати продукцію на виставки та інші заходи за кордон. За словами менеджера зі збуту Романа Кульчицького: «Присутність реальних зразків на івентах спрощує комунікацію зі споживачами в рази. Люди самі все бачать. Ставлять питання. Роблять замовлення. Якщо дозволяє площа, організовуємо тест-драйви. Інколи на місці купують виставкові моделі».

Китайці скопіювали нашу раму

Моделі електровелосипедів ELEEK – це власні розробки тернопільських велотехніків. Більшість комплектуючих виготовляють самостійно. Начальник виробництва Дмитро Семчук показує цех, де працює 10 працівників: електрики, слюсарі, механіки – і коментує:

«За день можемо скласти 5 електровелосипедів. Наші велосипеди замкнутого циклу. Це означає, що від початку до кінця ми їх самостійно монтуємо. Більшість деталей виготовляємо теж тут. Рами, акумуляторні батареї, підніжки, дисплеї, рулі».

Монтаж електровелосипеда. Слюсар Ярослав Пиріг. Фото: Марічка Насипана

У цеху також фарбують велосипеди. Температурний режим: 180-200°C. Найпопулярніший колір замовників – чорний, далі йде жовтий. Особливо тут пишаються електронікою: комутаторами та акумуляторами. Це власні розробки електриків, які суттєво спростили монтаж та обслуговування продукції.

На сайті компанії є конструктор велосипедів, де можна скласти як леґо свій транспортний засіб. Тип рами, сидіння, колір коліс, додаткові аксесуари.  Відштовхуючись від власного бюджету та потреб, можна створити власний дизайнерський електровелосипед. Це стосується як індивідуальних замовлень, так і корпоративних. Наприклад, 50 електровелосипедів замовив київський інтернет-магазин Cooker для служби доставки, «Добропарк» – для прокату, тернопільські мережі харчування також здійснюють доставку на велосипедах ELEEK.

Ціновий діапазон електровелосипедів: від 30 000 до 120 000 гривень. Це вартість базових моделей.  Головний конструктор, або, як його називають «художник», Дмитро Войцехівський розробляє нові моделі понад 2,5 роки і свої задачі коментує так:

«Я займаюсь розробкою нових моделей та трансформацією уже наявних. Покупець звертається з конкретними пропозиціями. Далі, якщо погоджено фінансові моменти, замовлення переходить до мене. Я аналізую чи технічні характеристики обраної моделі дозволяють вснести зміни. За умов, що замовлення – не одиничне, я починаю працювати. З разовими покупцями така схема не працює, бо часові затрати – великі».

Стосовно нових моделей, то Дмитро розробив електровелосипед  NEO, який входить до лідерів продажів компанії.

Головний конструктор Дмитро Войцехівський. Фото: Марічка Насипана

Зараз хлопці тестують в гірських умовах і по бездоріжжю ще 2 нові моделі. Обіцяють протягом року їх представити. Нічого не показують, бо мають досвід недобросовісних запозичень. Павло Рудакевич згадує, що раму від їхнього першого серійного продукту – моделі АТОМ – скопіювали китайці і на її основі виготовляють електровелосипеди досі. Це марка Leili. За авторські права вирішили не боротись, аргументуючи тим, що шкода часу і грошей на боротьбу з велосипедним гігантом.

Географія продажів: від Тернополя до Чилі

На початку компанія продавала 5 велосипедів на рік. Сьогодні – понад 300. Перші покупці – велосипедисти з Тернополя. Зараз ринок продажів зовсім інший. Технічні характеристики байків ELEEK цікавлять не тільки тернополян. Нагадаю, що на одному заряді можна проїхати 150 км зі швидкістю до 100 км/год. Час повного заряду триває 5 год. Декларації відповідності та сертифікації батарей дозволили компанії вийти на міжнародний ринок. 

Бухгалтерка Оксана Дужак відповідала за процедуру сертифікації у 2018. Жінка стверджує, що особливих складнощів вона не складає. Проходити її необхідно раз на 5 років. Важливо тільки обрати центр сертифікації з міжнародною ліцензією. Зазначені декларації необхідні для міжнародної доставки. Аеропорти чи порти вимагають пакет документів, який без паспортів безпеки, сертифікатів та декларацій не може вважатись повним.

Оксана Дужак показує сертифікат відповідності. Фото: Марічка Насипана

Доставку по Україні здійснюють, в основному, «Новою Поштою». Цінник коливається від 1000 до 2000 гривень. Якщо говорити за зарубіжжя, то 200 – 600 євро. Лідери міжнародних замовлень: Польща, США, Німеччина, Австрія, Великобританія, Чехія. У Польщу доставка коштуватиме приблизно 250 євро, а в Норвегію – найдорожче – 600. 

Роман Кульчицький, менеджер зі збуту, з 2017 в ELEEK. Хлопець говорить, що всі велосипеди виготовляють тільки під замовлення, тому час очікування – від тижня до 2 місяців. Найгарячіший сезон – з березня до червня. На українському ринку домінують оптові покупці, за кордоном – разові. Трійка лідерів продажів – моделі Atom, Lite, Neo.

Роман Кульчицький. Фото: Марічка Насипана

«Наші велосипеди є всюди: від Тернополя до Чилі, від Нью-Йорка до Токіо. Замовлення найчастіше роблять через сайт, далі йде фейсбук та інстаграм. Як показує статистика, наш покупець – це активний житель міста. Проте, велосипеди надаються і для гір, і для бездоріжжя. Ми спеціально тестуємо їх в різних погодних умовах та навантаженнях», – зазначає Роман.

Модель Atom Fat. Фото: надане ELEEK

Плани на майбутнє – збудувати завод

Засновник ELEEK Павло стверджує, що таких компаній, як його, в Україні нема. Йдеться про виробників, що займаються не лише монтажем електровелосипедів, бо таких багато, а й розробкою авторських комплектуючих. Галузь зараз інвестиційно приваблива, попит – високий.

Тенденції екологічного та відповідального споживання пересадили багатьох європейців на електровелосипеди. Якщо відштовхуватись від конкретних цифр Євростару, то імпорт до країн Європи виріс на 20% у 2020. З 5 мільйонів імпортованих велосипедів – майже мільйон – електричні. Щодо експорту, то він виріс більше ніж на 40%. В нас таких цифр поки що нема. На думку Павла, в Україні динаміка купівлі електротранспорту – позитивна.

«Люди стають все більш eco-friendly. На виставках бачимо, що зацікавлення до нашої продукції зростає. Продажі теж. Коли я міг подумати, що на наших роверах їздитимуть в Чилі? Зараз працюємо над 2 новими моделями. Плануємо розширюватись. Скоро від Тернопільської міської ради маємо отримати 0,7 га на будівництво заводу. Це на території індустріального парку «Тернопіль», який на околиці міста», – підсумовує Павло.

Велосипеди моделі Lite Kid. Фото: надане ELEEK

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук