На ресторатора в «червоній» зоні склали адмінпротокол. Що робити?
Наразі заклади в «жовтих» і «червоних» зонах можуть працювати, тільки якщо у відвідувачів і працівників є сертифікати про вакцинацію. За дотриманням правил слідкує патрульна поліція, Держпродспоживслужба та Центр контролю і профілактики хвороб. Їхні співробітники вже почали штрафувати й призупиняти роботу закладів у різних регіонах України.
Юрист компанії з автоматизації закладів Poster Дмитро Кондратьєв розповів, як карають рестораторів за недотримання карантину та що робити, коли посадовці виявили правопорушення і складають адмінпротокол.
Види відповідальності за порушення карантину
- адміністративна: штраф від 17 000 до 34 000 грн для громадян і від 34 000 до 170 000 для посадових осіб (ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення).
- кримінальна: позбавлення волі до 8 років (ст. 325 ККУ). Такі випадки трапляються рідко.
Також за порушення карантину Нацкомісія з питань ТЕБ та НС може призупинити роботу закладу.
Що робити, якщо прийшла перевірка
- Попросіть перевіряльника назвати посаду, звання, прізвище та показати службове посвідчення.
- Запишіть дані та сфотографуйте службове посвідчення, можна ще переписати номер нагрудного знака.
- Вислухайте причину та мету візиту до вас. Якщо ви порушуєте щось, ввічливо уточніть, що саме і чим ця заборона передбачена.
- Якщо перевіряльник відмовляється виконати ваші законні вимоги і не показує службове посвідчення, ввічливо поясніть, що він порушує законодавство. Можна зателефонувати на лінію 102 або 112 і почати фіксувати факт порушення – наприклад, знімати все на особистий смартфон.
Що треба знати про складання протоколу
- Якщо працівники органів вважають, що ви щось порушили, і хочуть скласти протокол, не панікуйте. Адмінпротокол не значить автоматичне покарання. Рішення про штраф ухвалюють суди, які переважно стають на бік бізнесу.
- Запросіть співробітника, щоб він був свідком розмови з перевіряльниками. За потреби це допоможе довести порушення з боку правоохоронців у суді.
- При складанні протоколу у вас попросять документи, що підтверджують особу: паспорт чи права. Якщо у вас їх немає, співробітники поліції мають право затримати вас для встановлення особи, однак не довше, аніж на 3 години.
- Ви не повинні знати всі юридичні тонкощі при складанні протоколу і маєте право на правову допомогу. У таких випадках класно тримати при собі телефон знайомого юриста.
- Ви маєте право не давати жодних пояснень усно. Краще викласти свою позицію письмово. Коли ви надаєте пояснення на окремому аркуші, переконайтеся, що його додадуть до протоколу і про це зазначать у самому протоколі.
- Якщо ви нічого не порушували, не пишіть у протоколі, що визнаєте свою провину.
- Після оформлення всіх документів, вам повинні вручити вашу копію протоколу. Якщо ж копія нечитабельна (її часто роблять під копірку), сфотографуйте оригінал протоколу.
- Перед тим як підписувати протокол (а це слід зробити в декількох місцях), прочитайте і запитайте: «За що я розписуюсь?» Не варто підписувати протокол на автоматі. Наприклад, ви автоматично розпишетесь під пунктом, що вам роз’яснили ваші права.
- Краще, щоб поліціянти таки розповіли про ваші права й обов’язки перед тим, як ви поставите підпис. Якщо насправді вам їх не роз’яснили, а ви розписалися, що ознайомлені, то суд вважатиме, що вам усе розповіли. І так з кожним пунктом.
Якщо ви помітили формальні порушення під час складання адмінпротоколу, не поспішайте вказувати на них співробітникам поліції. У суді їхні помилки можуть зіграти вам на користь.
На що звернути увагу при оскарженні протоколу
- З’ясувати, на кого складено протокол. Суд відмовляє, якщо протокол складають на співробітника: офіціанта, бармена, а не на власника бізнесу. Суб’єктом ст. 44-3 КУПАП є суб’єкт господарювання, а не працівники.
- Перевірити нормативний акт. Співробітники поліції часто забувають вказувати, яку саме норму ви порушили. Річ у тім, що ст. 44-3 КУПАП – це бланкетна норма. Тобто сама стаття не може бути нормою, яку порушили. У протоколі слід посилатися на нормативний акт, що забороняє певні дії. Під час карантину таким актом є ухвала КМУ №211).
- Перевірити, чи коректно склали протокол.
Яким має бути зміст протоколу
У ньому мають бути такі пункти:
- дата та місце складання протоколу;
- посада, ПІБ особи, яка склала протокол;
- відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності;
- місце, час скоєння та сутність адміністративного правопорушення;
- нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;
- прізвища, адреси свідків та потерпілих;
- пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності;
- інші відомості, потрібні для вирішення справи.
Які помилки роблять перевіряльники
- Порушення підслідності.
Суди не розглядають адмінпротоколи з порушенням підслідності. Якщо ви працюєте в одному районі, то вас повинен судити місцевий суддя. Якщо справа перейшла до іншого району, це порушення підслідності. Часто перевіряльники передають справу помилково за місцем прописки, а не за місцем розташування закладу. Якщо суд прийняв до розгляду такий протокол, то слід подати клопотання про зміну суду.
- Немає фабули порушення.
Ще одна найпоширеніша помилка перевіряльників – вони не вказують у протоколі суті (фабули) скоєного порушення. За законом, у протоколі має бути чітко зазначена суть правопорушення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
- Немає матеріалів, що характеризують.
Часто суди відмовляють через відсутність матеріалів, що характеризують, на порушника. При направленні протоколу до суду перевіряльники зобов’язані зібрати матеріал, що вас характеризує. Наприклад, перевірити в базах, чи складали на вас протоколи раніше, взяти характеристику з колишнього місця роботи, дізнатися, які інші бізнеси у вас є.
- Немає доказів.
Перевіряльники часом забувають вказати докази порушень у протоколі, що також зіграє вам на руку в суді. Кожну людину вважають невинною, поки її вину не доведуть за допомогою належних і допустимих доказів. Вина людини не може ґрунтуватися на припущенні. Будь-які сумніви у тому, що людина винна, тлумачаться на її користь.
Докази вини ресторатора
- відео;
- фото;
- показання свідків;
- експертизи;
- речові докази тощо.
Чому перевіряти сертифікати – цілком законно? Пояснює МОЗ.
Коментарі | 0