Свідоме готування: як закладам правильно сортувати та здавати відходи
У світі на межі кліматичної кризи та у розпалі екотрендів недостатньо смачно готувати, мати демократичні ціни та інстаграмний інтер’єр — потрібно також піклуватися про довкілля та доводити своїм гостям, що все можливе для цього робиться.
Тетяна Капустинська спеціально для AIN.Business з’ясувала, як українським закладам правильно сортувати відходи, куди їх здавати та з якими організаціями співпрацювати. А також скільки це може коштувати — в грошовому та ресурсному еквіваленті.
Людина не притримується zero waste способу життя, навіть якщо відвідує заклади. Проконтролювати, в якому пакуванні продукти приїжджають на кухню та що робітники потім роблять з відходами, майже неможливо. Можна сліпо вірити постам ресторанів, кав’ярень, кафе та барів у соцмережах, уважно продивлятися звітність, якщо вони вже утилізують сміття, або ж почати з себе, якщо ви самі колись відкрили заклад.
Це не так вже складно, довго та дорого, як здається на перший погляд — ми дізналися про це у громадської організації «Україна без сміття» та закладу Squat 17b, який активно займається сортуванням.
Комунікаційна менеджерка ГО «Україна без сміття» Аня Яблучна
Для того, щоб здавати відходи на вторинну переробку, їх 100% варто вимити й висушити — інакше це просто сміття. Його не можна здавати на сортувальну станцію чи в пункти прийому вторсировини, тому що:
1) брудні пляшки, контейнери тощо будуть неймовірно смердіти, особливо, якщо їх довго накопичуватимуть на складі;
2) на те, щоб їх відмити, буде витрачатися набагато більше ресурсів і води, ніж якби все це сполоснули відразу;
3) брудне паковання втрачає економічну привабливість, бо з нього не можуть виготовити новий продукт.
Насправді якщо дійсно не залишати брудні пакування, а відразу їх мити, то це не займає багато часу.
Киянам пощастило, адже у місті є і сортувальна станція «Україна без сміття» (УБС), куди можна здати понад 40 позицій, а також інші пункти прийому вторсировини. До того ж у нас є послуга «УБС Кур’єр» — пакети з відходами забираємо прямо під під’їздом або з офісу. Ця послуга діє в Києві та в околицях Києва в радіусі 20 км. Ще швидший варіант віддати відходи на переробку чи відповідальну утилізацію — скористатися послугою «УБС Uklon». Водій Uklon доставить пакети на сортувальну станцію. Ця послуга діє тільки в Києві.
Це платна опція — сервіс доступний при замовленні на суму від 500 грн, а розцінки поки варіюються таким чином: 1 пакет із вторсировиною та неліквідними пластиками об’ємом 120 л — 250 грн, 1 пакет із текстильними відходами об’ємом 120 л — 300 грн, 1 пакет із текстильними відходами об’ємом 20 л — 50 грн.
Крім того, заклади можуть самі привозити все на станцію сортування — в тому обсязі, в якому їм зручно. Це найбільш бюджетний варіант.
Усі паковання, які підлягають переробці, на станції сортування ми приймаємо безкоштовно. Сплачувати потрібно тільки за відповідальну утилізацію неліквідних пластиків, яка відбувається на заводі із дотриманням усіх технологій. Технологія високотермічної деструкції — складна й дорога, тому подібна послуга апріорі не може бути безкоштовною. Тож якщо ви натрапляєте на проєкти, які пропонують подібні послуги безоплатно, — це привід задуматися, чи вас не вводять в оману і що насправді відбувається з вашими пакованнями.
Важливо додати, що послуги «УБС Кур’єр» і «УБС Uklon» — сервіси, які допомагають максимально швидко й відповідально попрощатися зі своїми відходами. Це спосіб заощадити час на відвідуванні станції та сортуванні (УБС-команда все посортує за вас) і бути стовідсотково впевненим у тому, що про кожен ваш пакетик, кришечку чи папірець подбають. УБС гарантує відправку вторсировини на переробку, а неліквідних пластиків — на утилізацію.
Можна замовити послугу «Зелений Офіс» — це повний пакет для проєктів, які прагнуть бути максимально еко. Ми навчаємо робітників, як правильно сортувати і як взагалі не продукувати відходи, ставимо свої контейнери та систематично вивозимо їхній вміст. Вартість такої послуги залежить від декількох факторів — кількості контейнерів і частоти, з якою потрібно вивозити відходи. Наприклад, якщо ви встановите по два контейнери для скла, пластика, паперу та металу, та один для паперових стаканів, а вивозити все це доведеться п’ять разів на місяць — за цей перший місяць ви витратите 6550 грн. Далі буде дешевше — по 4000 грн, — адже додатково контейнери купувати вже не доведеться.
А от вартість навчання фіксована: лекція від Євгенії Аратовської, голови УБС і експертки в сфері поводження з відходами — 10 500 грн (офлайн) / 5 500 грн (онлайн), від Ольги Чернявської, менеджерки УБС з освітніх проєктів — 5 500 грн (офлайн) / 3 500 грн (онлайн).
В Україні, на жаль, усе ще не сформоване розуміння, що робота сортувальних станцій — це кропітке і тривале налагодження безлічі процесів, частину з яких доводиться створювати фактично з нуля. І якщо компанія зацікавлена в появі нових послуг, підвищення якості свого сервісу і працює на ринку чесно, то вона не зможе надавати всі свої послуги абсолютно безкоштовно. Там, де є щось безкоштовне — питання до якості сервісу й відповідальності переробника. Тому, наприклад, ми не можемо утилізовувати неліквідні пластики зовсім за спасибі, бо їхнє спалювання на заводах дороге.
Складним це видається з першого разу, коли ніколи не сортував і не розумієш, як то організувати. Можна почати з ключових позицій: скло, папір, пластик. Якщо, наприклад, це пляшки з-під мінералки, то їх можна не мити. З-під соків/пива/вина — просто сполоснути. Тут не йдеться про миття по пару хвилин. А щодо зберігання відходів, то це залежить від бажання закладу ще продуманіше використовувати свій простір.
Якщо ж сортувати хочуть ресторани чи інші заклади за межами Києва, то вони можуть відправляти нам свої відходи поштою (окрім скла). Є в нас послуга «Пластик Поштою» — одна посилка вагою до 30 кг із найдовшою стороною коробки до 70 см буде коштувати 200 грн.
Із нами вже співпрацюють Urban 500, Альтруїст, Бафуд, Хлібний, Sereda Vegan Point, Blanke тощо. А деякі ресторани знаходять креативний вихід із ситуації та використовують свої відходи (скляні пляшки, наприклад), як елемент декору. А «Китайський привіт» якось навіть брав у нас відходи для інсталяції до Хелловіну.
Співзасновниця та ідеологиня бару Squat 17b Дар’я Криж
У 2018 році ми з моїм чоловіком Мирославом були в Камбоджі. І от якось ми йшли камбоджійським пляжем і просто шляхом збирали пластикові соломинки, які було викинуто на берег морем. Їх швидко назбиралося близько 100 штук — така впевнена жменя опинилася у наших руках. Крім соломинок навколо валялися зубні щітки та купа іншого пластикового мотлоху. Мене це дуже сильно вразило й у той момент я зрозуміла, що кожен із нас особисто відповідальний за те, що коїться з нашою планетою.
Тож, коли ми повернулися в Україну, почали з того, що повністю виключили пластикові соломинки з використання. Спочатку ми замінювали їх макаронинами — Barilla робить такі прикольні та товсті вироби, схожі на екологічні соломинки, — а потім перейшли вже на очеретяні від бренду Yes Straws. Зараз видаємо їх тільки на прохання. В той же час ми почали сортувати на барі, але самостійно вивозили пластик, картон і тетрапак на станцію сортування «Україна без сміття».
Потім мої друзі — Олексій Педосенко та Марія Фронощук, — розповіли про сервіс Екола, яким вони почали користуватися. Не довго думаючи, ми вирішили імплементувати його в роботу нашого закладу. Тож ми співпрацюємо з Еколою з травня 2021 року, а всю комунікацію ведемо через їхній телеграм-бот — це дуже зручно. Ти просто заходиш у чат, тиснеш на старт, пишеш адресу, обираєш, скільки пакетів сміття ти хочеш віддати, та дату вивозу. Десь за пів години до візиту кур’єр дзвонить тобі, а потім оперативно забирає сміття.
Скло та картон вже не перший рік у нас забирає і вивозить спеціальна людина, з якою нас познайомили колеги з бару «Хвильовий». Чоловіка звуть Олександр і за 500 гривень раз на тиждень він приїздить до нас і забирає склотару на склобій, а картон на макулатуру.
В Сквоті ми так налаштували наші процеси, щоб сортувати те, що продукуємо. Тобто якщо у нас є лате або капучино, то ми, зрозуміло, використовуємо молоко, а це тетрапак — сортується і приймається Еколою. Якщо у нас є коктейль з імбирним пивом, то це жерстяні банки — сортуються і приймаються Еколою. Якщо це пластик, то це виключно той, який знову ж таки сортується і приймається Еколою. Картон так само — всі наші коробки ми розбираємо та складаємо, щоб Олександр міг ефективно їх вивезти. Тож ми так все систематизували та налагодили так, що 99% сміття, що ми продукуємо в Сквоті, можна здати на переробку. Ми це робимо заради спільного блага з вірою у те, що маленькими зусиллями ми можемо зробити світ кращим. Своїм прикладом помаленьку ми можемо змінювати ставлення інших людей і зокрема закладів до кліматичної та екологічної ситуації у світі.
Сумарно це займає багато часу, тому що кожного дня люди, які працюють в закладі, промивають тетрапак і пластик, збирають і складають картон, а щоранку ще й сортують скло. Звичайно, спочатку було непросто налаштувати процес. Ми не могли придумати, де на барі знайти місце для вже чистих відходів. Робітники довго запам’ятовували, що, як і куди. Як мінімум їм тепер треба було мати на увазі, що у нас не один сміттєвий бак. Проте, як кажуть, було б бажання. Місце знайшлося само собою, колеги звикли і тепер самі проявляють ініціативу, допомагають сортувати і досортовувати, контролюють одне одного. Ніколи не буває все ідеально, проте ми вчимося й відчуваємо, що вкладаємося в екологію, а не живемо в кредит. Щобільше, наші співробітники, привозять пакети зі своїми відходами з дому — для них це зручно, а нам не складно.
Екола вивозить відходи у вихідні безкоштовно, але ми можемо залишати чайові, у будні — 129 грн за пакет на 120 літрів. Також можуть взяти гроші, якщо потім досортовують наше сміття. Олександр, який забирає наші картон і скло, працює за особистими домовленостями.
Закладам, які хочуть сортувати, але поки не наважилися, я рекомендую взяти супервізію у когось з екоактивістів. Тому що подивитися, послухати, отримати консультацію та зрозуміти, що сортувати можна і це не складно — краще у досвідченої людини, яка цим займається. Є взагалі такі спеціалісти, які професійно консультують бізнеси щодо переходу на екологічну діяльність. Також можна просто ходити по інших закладах і переймати досвід у них. Крім того ніколи не буде зайвим подивитися хороше документальне кіно про пластик і сортування, почитати матеріали щодо того, у якому стані знаходиться світ, знайти статистику та усвідомити для себе, що це потрібно. І наостанок, варто розуміти, що це не тільки свідомість, але й гроші. Тому що в нашій бульбашці, коли люди розуміють, що заклад екологічний, вони туди ходять.
Виходить, що не така вже страшна та невиконувана задача, як здавалося на перший погляд. Це як з сортуванням вдома — вперше завжди складно та незрозуміло, тому що ми боїмося того, чого не знаємо. Проте потім втягуєшся та вже на автоматі складаєш чисті відходи по фракціях.
У Києві та області для ресторанів, кафе, барів, кондитерських тощо є можливості бути екологічними та свідомими. Зокрема можна замовити консультацію в екоспеціаліста, щоб навчити робітників сортувати, самостійно вивозити відходи на станцію сортування «Україна без сміття» або ж користуватися іншими послугами ініціативи, в межах яких за пакунками приїжджають до вас.
Можна звернутися до сервісу Екола, кур’єри якого по-сучасному викликаються через телеграм-бот. Можна познайомитися з іншими ініціативами та окремими людьми, які допоможуть вам утилізувати, та вигадати власну систему.
Можна хоча б почати, а потім вас буде не спинити. Програма мінімум для, наприклад, середньої кав’ярні стартує зі встановлення базових боксів для сортування скла, пластику, металу та паперу — це обійдеться у 1180 грн, якщо купувати їх в «Україні без сміття». Разовий вивіз відходів від них же — 800 грн не залежно від кількості пакетів, а якщо співпрацювати з Еколою — 129 грн за пакет 120 л по буднях і безкоштовно у вихідні.
Для того, щоб сортувати, потрібні: одна людина, яка буде пушити цей процес у закладі; приблизно пів години додаткового часу на день для працівників — щоб мити та розкладати по фракціях відходи; кілька квадратних метрів, щоб встановити контейнери; одна година на тиждень, щоб вивезти здобуте. Проте те, що власники закладів отримають натомість, — неоціненне. Повагу, довіру, прихильність та відчуття, що ви не тільки отримуєте, а й віддаєте.
Коментарі | 0