Економіка андеграундного фесту. Організатори «Конфіскату» про те, чому його довелося скасувати

7 серпня в Києві на ЮБК мав відбутися контркультурний фестиваль «Конфіскат». Його організовувала команда kontrabass promo, а серед хедлайнерів були заявлені Стас Корольов, Паліндром, Курган, Ragapop, Shadazz, «Джозерс», thekomakoma та Аппекс, а вартість квитка стартувала від 600 грн. За три дні до події організатори повідомили, що все скасовується. Було продано лише 160 квитків із 450 необхідних для фінансової окупності.

Скасування фестивалю викликало бурхливу дискусію в соцмережах. Частина людей підтримала kontrabass promo, інші звинуватили їх у слабкому маркетингу та піарі. Додатковим стимулом для дискусії стала риторика, яку використав «Конфіскат» у своїй заяві.

«Тепер ми знаємо, що робити самотужки такі події не можна, треба заручатись підтримкою брендів чи грантів. Що фестиваль, де немає жодної великої зірки, не може сам себе окупити. Що велика частка тих, хто говорить у фейсбуці про потребу справжнього українського продукту без русні та безпринципних артистів в лайнапі, поки з якихось причин не готова підтримувати такий продукт. Ми розуміємо, що вартість фестивального квитка не маленька, але це його реальна вартість, в яку ми навіть не включали гонорари організаторів», – написали організатори.

За кілька днів до скасування співорганізаторка Катя Войчук написала у твітер серію дописів про те, що аудиторія, на яку вони розраховували, не хоче купувати квитки.

Журналіст AIN.Business (який також додав масла у вогонь своїм твітом) зв’язався із організаторами – Катею Войчук та Юрієм Базакою – та розпитав у них всі деталі організації фестивалю, а також передав питання від хейтерів у коментах.

Який бюджет фестивалю ви закладали? І на що він мав піти?

Загальний бюджет фестивалю складав 350 000 грн. З них 150 000 виділялося на технічну частину, 50 000 на фестивальну інфраструктуру, 60 000 на піар, рекламу та контент, та 90 000 на затрати, які стосуються перебування та виступу артистів на фестивалі. В день скасування фестивалю загальна сума проданих квитків складала лише 100 000 грн, тому маючи за плечима немалий досвід мінусових подій, ми з мінімальними ваганнями скасували фестиваль.

Багато критиків у коментах пишуть про те що ви не запускали жодних рекламних активностей, чи це правда?

Ми запускали рекламні активності у кількох напрямках. Від дня анонсу у нас йшла таргетована реклама у Facebook та Instagram. Запускали в рекламу різний контент на різні аудиторії, продумували комунікаційні повідомлення, тестували налаштування та експериментували. Результат був, але він був незадовільний: охоплення є, тицяють багато, а продажів немає.

Окремо запускались кампанії на аудиторії кількох хедлайнерів, бо їхні сольні концерти організовували ми чи наші друзі і вже маємо робочі схеми по таргету. Та і вони погано спрацювали. Є підозра, що на останньому етапі людей відлякувала ціна квитка, але нижчою ми її зробити не могли через ряд причин.

Була окрема людина в команді, яка стежила за регулярністю активностей кожного артиста – вони анонсували фестиваль по кожній нагоді та регулярно публікували інфо в соцмережах.

Цього разу ми багато генерували контенту для соцмереж та реклами. Різні відео, постери, авторські рецензії на альбоми, стріми та інше.

Ще ми вирішили повторити досвід фестивалю Vertuha Arts Festival та застосували офлайн-канали комунікації — розклеїли постери фестивалю. Це була однією із найзатратніших статей в бюджеті, після таргетованої реклами. Поліграфія та масова поклейка по місту виявились недешевим задоволенням. Раніше ми робили це своїми силами, але цього разу обсяги були великі, а команда значно менша.

Стара-добра «сарафаночка» по лідерах думок теж добряче розповсюджувала інформацію. Друзі з індустрії, багато музикантів та колег по різних проектах підтримували фестиваль публікаціями в соцмережах та додатковими активностями. Розіграшами квитків, конкурсами на пропуск на бекстейдж і т.і. Аудиторія «Контрабасу» добре знає, що наші події славляться знатними тусовками на бекстейджі, тому ми це також використовували.

Мали ще один канал комунікації завдяки відкритому конкурсу заявок на десятий слот у лайнапі. До нас подали заявки близько 50 гуртів, які одразу приєднались в спільний чат і ми досі там маємо живу комунікацію. Умовою подачі заявки був також пост у соцмережах і там були навіть досить креативні публікації, один хлопець записав відео, де співає під гітару про свою ймовірну участь на «Конфіскаті». Щотижня наші хедлайнери в прямому ефірі на сторінці «Контрабасу» прослуховували гурти та відбирали по одному чвертьфіналісту, а ми в команді потім з чотирьох вибрали одного учасника.

В останні дні були заплановані ще публікації в телеграм-каналах та розсилка боксів для розпаковки блогерам. Але ми зупинили ці процеси, як тільки зрозуміли, що шансів критично мало.

Те ж саме стосується піару та часу запуску піар-активностей. Чи вони були і чи не запізно?

Окремо був напрямок роботи з медіа. Мінусом було, звісно, те що запуск був за місяць до фестивалю і тут пропрацювати добре не встигли. Але вийшло більше десятка анонсів, кілька інтерв’ю про фестиваль, також ми потрапили у добірки івентів на кількох майданчиках.

Активності були, їх було чимало, але вочевидь в надто короткий період часу. Тут зіграла на руку і величезна конкуренція з іншими подіями, і ціна, і мабуть ще багато факторів, які ми продовжуємо досліджувати.

Чому ви вирішили не заручатися підтримкою спонсорів чи грантів?

Це була одна з ключових концепцій події — ми принципово робимо його без будь-яких донорських чи спонсорських коштів, виключно власними ресурсами. Квиток на подію — це підтримка сучукрмуз (сучасної української музики — прим. ред.). Фестиваль позиціонувався повністю некомерційним, щоб таким чином перевірити, наскільки така контркультурна сцена дійсно потрібна зараз. Ми були готові до малого попиту та навіть збитковості фестивалю, але не в таких розмірах, щоб бути вимушеними його скасувати.

Як думаєш, яка основна причина, через яку фест не набрав достатню кількість квитків?

Перш за все, це вартість квитка. Але вона теж формувалась на логіці та економіці. Сольні концерти хедлайнерів фесту легко продавалися за 500+ грн, та збирали по 400 людей. Зібравши цих артистів в один фестиваль, ми розраховували, що 500 квитків на такий лайнап ми зберемо точно. Ділимо бюджет фестивалю в 350 000 на цю кількість квитків, отримуємо вартість квитка у 700 гривень з порогом окупності фестивалю у 500 відвідувачів.

Наступна причина – перенасиченість подій та відсутність передпродажу. Якщо цей текст читатиме якийсь організатор, то він зрозуміє, що ми маємо на увазі. Цього літа жоден з українських фестивалів не мав позитивної тенденції попередніх продажів. Деякі фести чудом вийшли в нуль продавши необхідну кількість квитків в дні початку події.

В промоутерських колах все частіше звучать тези, що цього літа не продається нічого взагалі. Просто враховуючи наші масштаби, ми легко можемо скасувати свій фест, а організатори великих подій такого виходу не мають.

Також, останні півтора роки події регулярно переносились, тому аудиторія перестала купувати квитки завчасно. Після тривалого затишшя, щовихідних тільки у Києві проводиться маса цікавих подій, тому пропозиція зараз дещо більша за попит.

І ще, у нас на фесті не було жодного гучного імені, яке збирає тисячні аудиторії. Хоча їхня відсутність і була частиною концепції, але на кількість проданих квитків це вплинуло напряму.

Після розголосу нема ідеї таки запустити продаж назад? І чи плануєте все ж таки провести фест у майбутньому?

Я думаю, що поточна концепція фестивалю є завершеною та повністю вичерпаною. Зробити якісний з технічного боку фестиваль та одночасно забезпечити доступну ціну квитка неможливо без спонсорської або донорської підтримки. Тому наступного разу будемо шукати, в банер якого саме бізнесу ми будемо загортати наш рідненький сучукрмуз.

Відновити продаж цього фесту – точно ні. Розголос не означає реального інтересу. А судячи з відгуків та полеміки після скасування, більшість коментаторів не мають уявлення ні про цих артистів, ні про їхню музику, ні про незалежну індустрію взагалі. Було також багато підтримки, але є сумніви, що її достатньо для того, щоб окупитись.

Щодо проведення фестивалю пізніше, то це варто робити точно в іншому форматі. Хочеться, щоб була не тільки музика, а й додаткові активності. Будемо заручатися підтримкою спонсорів та починати промо заздалегідь хоча б за пару місяців. Знаємо тепер, що зробити інакше, треба ще трошки порефлексувати і сформулювати висновки до кінця.