Чому підприємці в Україні купують сміття за кордоном

Швеція переробляє 99% власних відходів та ще й імпортує сміття з інших країн. В Україні власне сміття сотні років лежить на полігонах, зате в другому ми таки схожі на Швецію. Чому українські підприємці купують сміття за кордоном і як заробляють на його переробці, розбиралася «Економічна правда». Журналістка AIN.Business переказує головне.

Чому Україна імпортує відходи 

Підприємствам з переробки не вистачає якісної сировини. Вони завантажені лише на 70%. Та навіть щоб завантажити ці дві третини потужностей, бізнес купує сміття за кордоном.

Наприклад, картонно-паперова галузь потребує щороку близько 1 млн тонн вторсировини. Підприємства із заготівлі макулатури збирають близько 700 000 тонн, ще 300 000 тонн доводиться ввозити з-за кордону.

З початку року Україна імпортувала до 135 000 тонн макулатури, 22 000 тонн відходів пластмас та понад 5000 тонн склобою, підрахувала переробна компанія «Укрвторма». У грошовому вимірі це майже 1,2 млрд грн.

Проблема номер один – недорозвинена індустрія. В Україні немає проміжної ланки між населенням і переробними підприємствами – сміттєпереробних заводів, які відсортовують і доставляють сировину на виробництва. Ці функції бізнес вимушений забирати на себе. 

Інфографіка тут і далі: «Економічна правда»

Через це якість української вторсировини значно програє закордонній. При цьому вартість приблизно однакова, бо в Україні орієнтуються на імпортні ціни. 

Як працює бізнес зі сміття

17 українських підприємств переробляють макулатуру, 39 – полімери, 19 – пластикові пляшки та 16 – склобій. Будувати бізнес на вторсировині вигідніше, бо вона дешевша за первинні матеріали.

Макулатура

Первинна целюлоза удвічі дорожча за макулатуру, тому слугує допоміжним матеріалом. Її додають до загальної маси – і виходить картон.

Таким чином підприємства заощаджують на виробництві й отримують конкурентну перевагу. Наразі в Україні є всього одна фабрика, якій потрібна первинна целюлоза для виробництва книжково-журнального паперу. 

Пластик

Гранула для виробництва полімерної продукції з вторсировини коштує на 20-30% менше за ту, яку виготовляють з нафти.

«Полігрін» – найбільше в Україні підприємство з вторинної переробки поліетилену, що виготовляє пакети для сміття «Фрекен Бок» та Vortex. 90% сировини «Полігрін» закуповує в Україні, але кілька партій привозили з Європи. 

«Відходи поліетилену ділимо на три сорти і працюємо в основному з вищим. Таку сировину знайти найважче, адже немає стабільної системи її збирання, сортування і доставки. Сьогодні ми можемо отримати сировину, а завтра її не буде, або це буде сировина іншої якості або за іншою ціною», – пояснює Юрій Голянич, генеральний менеджер напрямку Household & Recycling корпорації «Біосфера», до якої входить «Полігрін».

За його словами, виробництво пакетів сміття з вторсировини працює успішно, попит та обсяги продажів ростуть. Для порівняння в 2015 «Біосфера» переробила 350 тонн поліетилену, а в минулому році – уже 860 тонн.

На інших підприємствах частка імпорту вища. Зокрема, компанія «ТБФ» з Волинської області працює переважно з імпортною вторсировиною. Там переробляють 150-200 тонн полімерних матеріалів на рік. Кінцева продукція підприємства йде на посуд, труби, кабелі, деталі для автомобілів. 

«ТБФ» працює з 2011. На запуск пішло 200 000 грн. Річний оборот компанії – 40 млн грн. В Україні «ТБФ» закуповує тільки п’яту частину всієї необхідної сировини.

Склобій

Скла в Україну ввозять найменше – в основному з Білорусі та Латвії. Його переробка вигідна тим, що економить близько 30% електроенергії та потребує менше каустичної соди й піску.

Компанія «Геон рівер» переробляє скло майже 20 років – близько 5000 тонн щомісяця. До 90% сировини доводиться збирати по всій Україні по різних постачальниках і ЖЕКах зокрема, решту закуповують у Литві. Для порівняння в Україні змішаний склобій коштує 1000 грн за тонну, білий – 1700, а в Литві – 700-800 грн.

Чому побутові відходи – верхівка айсберга

Україна переробляє 20% з понад 400 млн тонн відходів на рік. З них тільки 3% – це тверді побутові відходи, про які найчастіше згадують у ЗМІ.

Існують ще побічні продукти та відходи в металургійній, вугільній та теплоенергетичній галузях. Такі переробляє компанія Recycling Solutions

Минулого року вона запустила виробництво мінеральних добрив у Кривому Розі. Їх виготовляють з побічного продукту металургії – сульфату амонію. Потужності Recycling Solutions дозволяють виготовляти до 100 000 тонн добрив щороку.

«Ми побачили, що є сировина, подивилися, які є технології. За 2 роки побудували завод за 11 мільйонів доларів. Окупність проєкту – 4-6 років», – розповідає генеральний директор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв.

Що робити з власним сміттям

  1. Зробити сортування побутових відходів обов’язковим. 

На одного українця щороку припадає 230-330 кг побутових відходів. Це близько 10 млн тонн сміття на цілу країну, підрахувала міжнародна аудиторська компанія PWC. За її прогнозами, обов’язковий роздільний збір побутових відходів дозволить відбирати до 30% сировини, придатної для вторинної переробки.

  1. Підвищити ціни на сміттєзвалища.

В Україні можна вивозити відходи на сміттєзвалища за символічні 2 євро за тонну, у країнах ЄС це 20-50 євро. Ці кошти йдуть на роботу сміттєспалювальних заводів.

«Якщо вартість вивезення сміття на сміттєзвалища залишатиметься на такому рівні, то яка мотивація збирати відходи й транспортувати їх на сміттєспалювальний завод, де вартість за прийняття сміття вища?» – запитує гендиректор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв.

За даними PWC, наприкінці минулого року в Україні було 28 сміттєсортувальних ліній плюс 17 комплексів будували.

  1. Почати із законодавства.

Учасники ринку радять починати із законодавства, рухатися до ринкових цін на вивезення сміття та розширювати відповідальність виробника. Тоді рівень переробки української сировини поглибиться, а галузь стане привабливою для інвесторів.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук